середа, 20 грудня 2017 р.

Нас не чули і довелось оголосити голодування

Це лютий 2005 року, коли після Помаранчевої революції стало зрозуміло, що зміна прізвища президента не є передумовою для системних змін в країні. Колишні регіонали швидко перефарбувалися, а помаранчеві ряди оперативно почистили від романтиків. Ми ж хотіли хоча б локальної зміни: наш університет повинен бути демократичним, самоврядування виборним, а ті, хто переслідував студентів за їх громадянську позицію - хоча б вибачитись.
Нас не чули і довелось оголосити голодування, яке тривало 7 днів. Це був тиждень, коли ми жили в холі університету, піддавались тиску і погрозам з боку адміністрації, відкриваючи вранці очі, бачили "батареї" телевізійних камер не лише зі всієї України, а і з сусідніх держав. Наприкінці, коли нам підлили ртуть під місце локації, а з требуни Верховної Ради депутат Заяць заявив, що це закінчиться погано, якщо не вжити заходів, МОН прислало комісію, а опоненти здались.
В результаті: 1) ректор пішов; 2) самоврядування обрали прямим, загальним, таємним голосуванням; 3) ми відчули, що разом таки - сила. Минуло ще трохи часу і стало зрозуміло, що за кожен крок поступу потрібно боротись, активізм необхідно інституціоналізовувати, нам - професіоналізовуватись і виступати не за все хороше, проти всього поганого, а за чіткі ідеї, процеси, згодом - процедури. Хороші хлопці/дівчата - не професія. Це відбулось майже одночасно у всіх регіонах і молоді, зелені та амбітні відмовились від одного відомого бренду та почали все з нуля. Нас ще який час плутали з Громадянською кампанією ПОРА!, а сьогодні, відповідно до оприлюднених Центром Разумкова опитуванням наша пізнаваність - 18,2% серед дорослого населення України.
З днем народження Громадянська мережа ОПОРА ! Люблю всіх, хто став кращим, але залишився в душі тим же романтиком без компромісів з власною совістю.
Громадський діяч Ольга Айвазовська,

Немає коментарів:

Дописати коментар