пʼятниця, 26 січня 2018 р.

Жінки Свободи

Світлина від Жінки Свободи // Women of freedom.  Світлина від Жінки Свободи // Women of freedom.  Світлина від Жінки Свободи // Women of freedom. 
«Я Вам скажу про підпілля. То було моє життя, моя ідея і моє майбутнє… », - підпільниця Ярослава Гасюк-Крижанівська
Народилася 28 грудня 1925 р. у м. Перемишль. Мала сильну любов до рідного міста, вважала його прекрасним і культурним, а основне — українським. Втішалась срібнолентним Сяном, захоплювалася знайденими при розкопках руїнами замку з княжої доби. Там у її душі сформувалася глибока любов до України.
Батьки — Онуфрій Крижанівський і Марія з дому Пашковська. У них народилося п’ятеро доньок, Ярослава була другою. Батько був кваліфікованим майстром-годинникарем. Обоє батьки були свідомими українцями і глибоко релігійними греко-католиками.
Початкову освіту Ярослава здобула у «Рідній Школі» ім. Маркіяна Шашкевича, де отримала добрі знання і дух патріотизму. Після цієї школи успішно здала іспити до приватної української жіночої гімназії, на все життя зберегла пам’ять про добрих, талановитих вчителів-патріотів цієї гімназії. Ярослава дуже любила мистецтво, мала неабиякі акторські здібності, натхненно грала в театральних виставах.
Коли їй було 14, місто за таємним пактом Ріббентропа-Молотова окупували радянські війська:
«Як прийшли вони в трийцять дев’ятому році, вони привезли своїх вчителів, вони привезли свій театр. Вони їх привезли. Багато людей привезли. Для них то був шок, бо вони думали, що вони їдуть в небуття. Знаєте, як вони казали: «ґнілой капіталізм». Вони думали, що ми якісь не знаю, - ходимо босі, голі, і додому далеко. Ну і вони коли прийшли, для них то був шок. Коли вони побачили, що в нас всьо є: і по магазинах, і всі гарно вбрані».
В роки нацистської окупації працювала фармацевтом у аптеці м. Перемишль. У 1943 р. вступила до Юнацтва ОУН, де отримала псевдо "Ярка". Виконувала обов'язки медсестри Українського Червоного Хреста (УЧХ) у сотні "Бурлаки". Її хата в Перемишлі була вигідно розташована біля замку, звідки легко було добиратися лісом до Корманич, де і базувалася сотня «Бурлаки». Хлопці-підпільники і сам сотенний не раз пробиралися до її хати, а також її підпільні дороги перетиналися з багатьма легендарними особистостями (Марічкою Савчин, Іриною Тимочко, обласним провідником Василем Галасою та іншими відданими патріотами України).
В 1946 р. переселена до м. Львова внаслідок домовленостей між УРСР та Польщею про взаємний обмін населенням у прикордонних районах. Того ж року заарештована під час виконання завдання ОУН. Перебувала під слідством протягом двох місяців. Звільнена з-під арешту через відсутність доказів.
У 1947 р. вступила до Львівського державного медичного інституту, а 21 лютого 1948 р. заарештована вдруге через виказ знайомої з підпілля ОУН. До жовтня 1948 р. перебувала у Львівській тюрмі № 1 на вул. Лонцького. Засуджена за ст. 54-1 "а" КК УРСР ("зрада Батьківщини") до 25 років виправно-трудових таборів та 5 років позбавлення прав.
У жовтні 1948 р. переведена до Львівської тюрми № 2 на вул. Замарстинівській, у листопаді 1948 р. - до Львівської тюрми № 4 ("Бриґідки"), звідки у грудні того ж року етапована до Інти, Комі АРСР (тепер Республіка Комі, Російська Федерація). Спочатку працювала на ремонтно-будівельних роботах з розбудови міста, пізніше переведена на цегельний завод.
У 1953 році, після смерті тирана, якого величали «батьком народів», настало послаблення режиму в гулагівських таборах.Тоді у таборі №4 в Інті змучені, але мужні й нескорені жінки й дівчата організували самодіяльний мистецький колектив, який ставив навіть опери й балети. Про це у своїх споминах писала пані Ярослава, яка брала в них участь. Із захопленням згадувала, як багато професійних митців і талановитих аматорів було задіяно в тих постановках. А ми з болем бачимо, скільки талантів калічила, нищила бездушна тоталітарна система.
Звільнена у червні 1956 р. Повернулася до Львова, після чого одружилася з Олегом Гасюком, колишнім політв'язнем, відомим бандуристом, колишнім політв’язнем. Народили доньку.
Ярослава Крижанівська-Гасюк закінчила фінансовий технікум і працювала за цим фахом. Мешкала у Львові.
Коли на хвилі перебудови 1988—1989 рр. утворилося Українське добровільне культурно-просвітницьке правозахисне товариство «Меморіал» імені Василя Стуса, Ярослава Крижанівська-Гасюк активно включилася в працю львівської організації цього товариства, працювала там 12 років. Була членкинею Спілки політв’язнів, міського осередку товариства «Рідна Школа», «товариства Надсяння», Всеукраїнського об’єднання ветеранів. Померла 27 липня 2016 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар