пʼятниця, 1 серпня 2014 р.

Многих літ, друже-Живосиле!

Сьогодні уродини побратима. Патріота, УКРАЇНЦЯ, воїна Василя Лютого.
     Живосиле! З роси й води!



Василеві пісні слухає роками не лише Україна.
Створене Василем не має права на забуття - воно не скороминуче.
   Василева муза не спить, коли рідна земля в огні. Вона підіймає в слід за ним самим на боротьбу.
  





Відходять друзі, просто бо знайомі...
Не в тім вина, що скінчилось життя,
Вина у того хто бажавши крові -
Немає за собою каяття.

От і виходить що замало стало
Хохлам і малоросам на печі,
Ви українцями не стали ще, не стали....
Ви ще гризете черстві калачі.....

Ну що ж лежіть і далі "беззаботні",
Ми обійдемось якось і без вас...
Вночі до хати не Небесна Сотня -
Небесна Тьма повернеться по вас....

                     *   *   *

Шаліймо браття! Після - буде краще
Для всих людей хто має честь і суд,
А для собак скажених і напащих
Зведуть компактних кілька буд.

Вони вгризуть самі себе від ніщо діять.
А хто останній - здохне одинак
І вже ніхто украять не посміє
Моєї України хоч пятак....

Хоч пятачка землі - не з'їсть падлюка,
Бо вдавить прямо зараз прямо тут,
То ж шаленіймо! вмочим їх в багнюку -
 У нас є право, в нас є совість і Статут
.


                         *   *   *

Я не прошу у Бога вельми кари,
Я сам цю кару вдію як вхоплю т
Тупого і тугого яничара,
Чи так приб'ю, чи у Дінці втоплю.

Я не прошу у Бога дати сили -
Вона сама знайдеться, як коли
На свіжовириті моїх братів могили
Вінки свої покладуть янголи ...
Я не прошу у Бога рятувати
Я лиш прошу щоб був позаду він,
Коли набої скінчать в автоматі,
Коли стискатиму до болю Ф-1

Немає коментарів:

Дописати коментар