Україна на вістрі слова

Збірка з такою назвою побачила світ нині в Черкасах. Збірка містить в собі поетичні та прозові твори, народжені школярами та студентством Черкащини, переможцями конкурсу патріотичних творів, оголошеного Черкаською обласною радою. Видалась збірка за ініціативи Голови Черкаської обласної ради Валентини Коваленко, видавця, патріота Юлії Чабаненко та за сприяння Черкаського відділення Національної спілки письменників України. Автори - діти та молодь від 2-3 класу школи до 5 курсу університету.
   Частину цих книг передадуть у бібліотеки, решту відправлять у зону АТО для підняття бойового духу бійців.
  Сьогодні зайшов зустрітись з головою Черкаського відділення НСПУ Володимиром Ткаченком і на очі потрапила ця збірочка. Посидів, ознайомився зі збіркою.Одним словом, почитав.
  Відразу стало зрозуміло, що писали діти й молоді люди за покликом серця. Не за методичкою з піїтики.
  Усього не передрукуєш тут. Але один вірш мені просто прорізав мозок. Тим паче що самому почасти доводиться якщо не відслідковувати, то й самому брати участь в коментарях у соцмережах.  Тож, за відсутністю "техніки" просто переписав на аркушик паперу та пропоную вам ознайомитись з цим твором уманської студентки Софії Кримоваської.
  
     Коментаторові від "рускава міра"

Уміє читати - фейки,
писати - паскудні коменти,
пишатись уміє - деким,
ненавидіти - гоміків.

Сучасний - шаблони путінські,
відважний - горила з міною,
розкосий - кричить: "Ми рускіє!"
і знову набої змінює.

Герой, героїном згашений,
засіє країну трупами,
а Іри якісь з Наташами
за нього руками й дупами.

Так серце від горя стискує,
так боляче до безкраю...
Стуліте, паскуди, писки ви!
Людей через вас вбивають.

Що скажете? Особисто мені додати нічого.