Олесь Вахній: "Вірю, що зло не вічне"

Олесь Вахній зараз перебуває під слідством за народну люстрацію прокурора Святошинської прокуратури Валентина Брянцева (обвинувача у низці політичних справ) та участь у народному протесті 14 жовтня 2014 р. на захист політв’язнів.

   Вахнія запроторено за ґрати щонайменше до кінця січня 2015 року. Таку постанову виніс Святошинський районний суд міста Києва ще 17 грудня.

Олесь Вахній не порушував виставлених йому міліцією вимог, вчасно повертався додому й кожного разу, коли виходив назовні, повідомляв телефоном про це правоохоронців.

Комітет визволення політв’язнів вважає рішення про арешт Вахнія неправомірним. Не було жодних підстав відправляти його у СІЗО. Проте у нашій правоохоронній системі досі діє принцип, коли свій свого не здає. Суддя Васильєва стала на бік обвинувача Ковальчука і постраждалого Брянцева.
    З цього приводу Олесь вчора залишив ось такий допис у мордокнижці (фейсбуці):

Про що ув'язнений нібито українською владою (насправді аморальною постокупаційною адміністрацією) націоналіст розмірковує в українській в'язниці? Багатьом ця ситуація видається неймовірною або принаймні дивною. Але від незаздрісної реалії не втекти. Перш за все, дякую Творцеві за те що не зневірився. Я не шкодую що наражав себе на стусани і копняки, в той час як інші, паразитуючи на освяченій ідеї, шукали слави і зиску. Дякую Всевишньому що не уподібнився до них. Згадуючи здійснене, аналізуючи його доцільність, шкодую за тим що планував, але не встиг втілити. Усвідомлення того, що інші навряд чи здогадаються про необхідність це здійснити, а тим паче наважитись, завдає великого болю. Чому здоровий і природній потяг до побудови держави і суспільства на притаманних українцям принципах і засадах, як і в часи окупації трактують екстремізмом? Невже прагнення очистити Батьківщину від адептів підлості, зла, безпринципності, аморального пристосуванства, кріпацької покірливості й лакейської запопадливості, в Україні донині трактують проявом злочинної нетолерації? Яка тому причина? Певно тому, що до арешту не знайшов шляхів і методів достукатись до зачерствілих душ співплемінників. Пробач мені Господи, і не порахуй це як гріх в часі Останього й Остаточного Суду. Журюсь за побратимами, котрих як і мене, за нелицемірну любов до рідного народу, іменем України заперли до смердючих камер слідчих ізоляторів, або вже й визнали винними у скоєнні міфічних злочинів. Певно, така доля. Попри те, вірю, що зло не вічне. Українці здолають супостата. Нехай навіть і ціною мого життя. Певно, така моя доля.
                                                                                         Олесь Вахній.

Довідково:  Олександр Віталійович Вахній (Олесь Вахній, 13 квітня 1971, Черкаси) — український журналіст, письменник, публіцист,  відомий політик та громадський діяч. 
   В останні роки був активним учасником ряду масових акцій — зокрема, спрямованих проти нелегальної міграції та проведення у Києві «конопляних маршів».