неділю, 15 лютого 2015 р.

Поетична пауза. Чи можна вірить путінській брехні?





                                                      

                                                  В народі кажуть, що «собаки брешуть»,
Оскаженіло гавкають, гарчать…
Та більш усього язиками «чешуть»
Москальські блазні! Тупо верещать
Про «русскій мір», про вічне царювання
Імперії, про «главаря» Кремля,
Російське масляне, солодке раювання,
Що «малоросія» – це теж їхня земля.
Брехня вирує на усіх каналах,
Наклепи котяться та нахваляння злі
Від путінсько-ординської навали:
Гучніш собак, – так брешуть москалі!
Чи ж бачив світ такого президента,
Щоб убивав, так названих, «братів»?
На жаль, Московія ще має диригента
Людиновбивців, іродів, катів!
А ти, російський, молодий солдате,
Ведеш страшний, братоубивчий бій…
Агресор ти! Чи ж знає твоя мати,
Що в мирний люд спускаєш свій набій?
Весь світ Росію просить, заклинає
Покласти край агресії, війні!
Катюга –«маску миру одягає»!…
Чи ж можна вірить путінській брехні?
Ти – окупант! Прийшов в чужу країну!
«Двохсотим» ляжеш у сирій землі!…
Рабинею не стане Україна!
Не буде холуєм для москалів!
                                                                                      Віра Носенко, м. Канів.                          





                                         

Немає коментарів:

Дописати коментар