Катерина Зарицька
Пластунка куреня ч. 2 ім. Марти Борецької, гурток «Пчілки», курінна. Членкиня ОУН, співучасниця низки бойових акцій, діяльна в УЧХ. Довголітній в'язень польських і большевицьких тюрем. Інженер-будівельник. Донька видатного українського математика Мирона Зарицького, дружина знаного підпільника ОУН Михайла Сороки.
Сьогодні виповнюється 102 роки з дня Її народження.
Сьогодні виповнюється 102 роки з дня Її народження.
Народилася в Коломиї, у сім'ї Володимири і Мирона Зарицьких. Навчання почала у Тернополі, у школі, а згодом в гімназії. У 1926 родина переїжджає до Львова, і Катруся поступає до 3 класу гімназії сс. Василіянок, де стає членом Пласту, згодом членом «юнацтва» ОУН (псевдо «Орися»). Здавши матуру, вступає до Львівської політехніки; стає членом ОУН, де працює в бойово-розвідувальній п'ятірці дівчат (Марійка Кос, Віра Свєнціцька, Катря Зарицька, Дарія Гнатківська і Галя Недзвєцька). Після замаху на Пєрацкого у 1934 заарештована, звинувачена в організації переправи у Чехословаччину виконавця замаху — Гриця Мацейка. Засуджена у Варшавському процесі до восьми років тюрми. У травні 1939 вийшла на волю і в листопаді того ж року повінчалася з Михайлом Сорокою, з яким познайомилася у тюремній каплиці Станіславова. У березні 1940 х обох арештує НКВД. Сороку етапували на Далекий Схід, а Зарицька залишилася у львівських «Бриґідках», де привела на світ сина Богдана. Сина віддали на виховання батькам Катрусі, а у червні 1941 Зарицькій вдається втекти з тюрми.
Протягом 1941 — 1944 Катерина проходила курси будівельно-інженерної справи на базі Львівської політехніки. З осені 1941 очолює референтуру пропаґанди «Юнацтва», у листопаді 1943 стає головою підпільного Українського Червоного Хреста (УЧХ). У березні 1945 — особиста зв'язкова Романа Шухевича. 21 вересня 1947 її арештують. Каралась у Верхньо-Уральській тюрмі, потім у жорстокій Володимирській централі та у мордовському таборі суворого режиму.
Після звільнення наприкінці 1972 оселилась у містечку Волочиськ Хмельницької обл. На 72 році життя перестало битися серце визначної діячки визвольного руху; поховали її у родинному гробівці на Личакові. У вересні 1991, коли привезено з Сибіру тлінні останки Михайла Сороки, Катерину Зарицьку перепоховано у їх спільну могилу.
Протягом 1941 — 1944 Катерина проходила курси будівельно-інженерної справи на базі Львівської політехніки. З осені 1941 очолює референтуру пропаґанди «Юнацтва», у листопаді 1943 стає головою підпільного Українського Червоного Хреста (УЧХ). У березні 1945 — особиста зв'язкова Романа Шухевича. 21 вересня 1947 її арештують. Каралась у Верхньо-Уральській тюрмі, потім у жорстокій Володимирській централі та у мордовському таборі суворого режиму.
Після звільнення наприкінці 1972 оселилась у містечку Волочиськ Хмельницької обл. На 72 році життя перестало битися серце визначної діячки визвольного руху; поховали її у родинному гробівці на Личакові. У вересні 1991, коли привезено з Сибіру тлінні останки Михайла Сороки, Катерину Зарицьку перепоховано у їх спільну могилу.
Стаття, опублікована Центром досліджень визвольного руху до 100-річчя з дня народження Катерини Зарицької: http://www.cdvr.org.ua/…/%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%…
Немає коментарів:
Дописати коментар