Дорогий мій Друже! Сьогодні спливає 4 роки як тебе немає на цій землі. Пам'ятаю той день Соборності на крові, коли як грім серед ясного неба пролунало "Локі загинув"...
Найгарячіші голови рвалися в бій, аби помститися за тебе забравши десятки, а хтось тоді кричав про сотні "бєркутів", бо ти був більше ніж просто "Локі", УНСОвець, Друг та Побратим.
Ти був Людиною! Щирою, чесною, доброю, справжньою - кращою за багатьох з нас. Завжди червонів, коли ми підколювали тебе за незнання Української мови... Переходив на Білоруську і тролив нас 
На Майдані ти взяв на себе місію догляду за порядком, виявленню "тітушок" та "тіхарєй", чергував ночами в найлютіші морози, і 19.01.2014, коли я з Грушевського повернувся до нашого намету аби набрати родину, ти сказав мені: "Ну, раз ти тут - тоді я туди"... Ми обійнялися і ти побіг. Це був останній раз коли я бачив тебе живим...
А вже коли тебе відспівували у Михайлівському, я поклав тобі на груди шеврон "УНСО", аби ти там на небі завжди про нас пам'ятав і тримав над нами небо...
Спочивай з миром, дорогий Друже! Вічна Слава Тобі!
Немає коментарів:
Дописати коментар