Українські морпіхи, які відкрили вогонь по товаришам, могли бути під впливом алкоголю і невідомих речовин, які їм могли підлити. Про це “Обозревателю” розповіла подруга одного із застрелених.
Нагадаємо, 14 лютого поблизу Широкиного морпіхи розстріляли чотирьох своїх однослужбовців. Серед них – 20-річний уродженець села Криві Коліна Тальнівського району Черкащини Артем Жовтобрюх.
Друзі загиблих військовослужбовців не вірять, що причиною вбивства морпіхів стала помста військових через нестатутні відносини.

“Я не вірю… Ми часто говорили з Валерою – він завжди розповідав, які вони дружні всі… І тут раптом таке. Хлопці кажуть, що їх усіх підпоїли терористи. Вони навіть зараз не пам’ятають нічого…” – сказала вона.
За її словами, їх застрелили не сплячими – вони билися до останнього.
“Ви бачили Валерку? Він увесь побитий, у синцях! Звідки вони, якщо його просто застрелили, як кажуть…” – запитує дівчина.
Вона впевнена, що на тому боці знали про те, що відбувається, тому що відразу після інциденту терористи кинулися писати родичам і знайомим загиблих мерзенні повідомлення з погрозами. Так, дівчина дізналася про загибель друга не від родичів чи командирів. Їй надійшли повідомлення у соцмережі “Вконтакте” від терористів, які написали про смерть Валерія, знущалися над нею та погрожували розправою.


Подібні повідомлення надходили і Назару Гопонюку – другові вбитого 20-річного морпіха з Черкащини Артема Жовтобрюха. Йому також написали у “ВКонтакте” про смерть товариша росіяни.
“Усякі росіяни почали надсилати мені не дуже гарні картинки. Для них це, звичайно, радісно. Писали, що “ще один каратель помер”. Веселилися”, – каже він.
Товариш Артема каже: той був дуже життєрадісним, товариським і компанійським хлопцем. Він переконаний, що Артем не міг бути замішаним у якихось конфліктах по службі, адже ніколи не влазив у суперечки та міг за себе постояти.
“В останній розмові я запитував, як у нього справи, як обстановка. Він особливих подробиць не розкривав, тому що їм не можна, але говорив, що влаштувався добре, в колективі досить весело, йому подобається. Я питав, коли він повернеться додому. Артем говорив, що поїхав туди на три роки. Пішов він десь в 2015 році. Тобто цей рік вже повинен був бути дембельським”, – пригадує він.
Із загиблим черкащанином попрощалися у Тальному та провели в останню путь у його рідному селі. Фото cherkasy24.info

Немає коментарів:
Дописати коментар