четвер, 8 лютого 2018 р.

ВРУ підтримала звернення до Польщі через «антибандерівський» закон

Верховна Рада України проголосувала за постанову № 7553 про звернення до Польщі через зміни до закону про польський Інститут національної пам'яті.
242 нардепи проголосували «за». 
Раніше нардепи-націоналісти зареєстрували у Верховній Раді постанову № 7551 про Звернення Верховної Ради України до Президента, Сейму та Сенату Республіки Польща. Однак, Комітет ВРУ відхилив її.
Цією постановою нардепи пропонували відповісти Польщі у жорсткій формі. Текст постанови можна переглянути тут.
«Для політиків-патріотів завжди було аксіомою, що перед обличчям московської агресії необхідно відкладати усі протиріччя і об`єднувати свої зусилля проти спільного ворога, – зазначив під час обговорення постанови в Раді нардеп-свободівець Андрій Іллєнко. – Але сталося так, що у момент, коли Україна переживає московську навалу, у деяких польських політиків з'явилося нестримне бажання ятрити рани і піднімати конфлікти на історичні теми, роблячи це у вкрай недоречний, хамський і зверхній спосіб. Ми не нав'язуємо полякам, кого їм вважати героями, хоч, безумовно, багато хто може нам не подобатись. Але, будь ласка, поважайте наше право мати свою ідентичність, мати свою історію і мати свою державу. От саме у цьому має бути суть нашої реакції».
«Ми, представники «Свободи» і «Національного корпусу», подали наш проект постанови № 7551, в якому закликаємо дати жорстку реакцію на те, що сьогодні відбувається, і звернутися до Сейму, Сенату і Президента Республіки Польща із тим, щоб вони схаменулися і припинили робити ці дії. Ми також розуміємо, що повинні об'єднувати свої зусилля. Балто-Чорномоська вісь не повинна бути похованою. Україна і Польща є ядром в цій осі. А сьогоднішні дії Польщі, на жаль, підважують це. Натомість українська влада дуже часто в односторонньому порядку встає на коліна, стає у позицію всесторонньої капітуляції, чим і провокує таку реакцію. Тому має бути сильна державницька позиція», – додав нардеп, закликавши парламентарів проголосувати хоча б за постанову № 7553.
Врешті, депутати більшістю голосів таки підтримали постанову, якою закликали президента Польщі скористатися своїми конституційними повноваженнями та спільно з Сеймом та Сенатом Республіки Польща повернути в українсько-польські відносини зваженість, раціональність та доброзичливість.
У документі вказано, що ВРУ з розчаруванням і глибокою стурбованістю сприйняла рішення Сейму від 26 січня та Сенату Республіки Польща від 1 лютого 2018 року щодо ухвалення змін до закону про Інститут національної пам'яті, якими запроваджується кримінальна відповідальність за заперечення так званих «злочинів українських націоналістів».
На думку нардепів, таке рішення відкриває шлях до маніпуляцій і посилення антиукраїнських тенденцій в польському суспільстві, а відвертий діалог, вільний обмін думками та академічна свобода опиняються під загрозою кримінального переслідування, що є несумісне з демократичними цінностями.
«Верховна Рада категорично не сприймає та відкидає політику подвійних стандартів та нав'язування ідей колективної відповідальності українського народу, а також спроби польської сторони прирівняти дії усіх борців за незалежність України до злочинів двох тоталітарних режимів ХХ століття – нацистського та комуністичного», – йдеться в заяві.
Нардепи також звертають увагу, що ухвалені законодавчі зміни суперечать змісту і духу стратегічного партнерства між Україною і Республікою Польща.
«Лише об'єктивна, зважена і неупереджена оцінка усіх історичних обставин, спільне пізнання фактів історії, застосування персональної, а не колективної відповідальності за злочини проти людяності та воєнні злочини, які мали місце упродовж першої половини ХХ століття, належна повага і рівна турбота з вшанування пам'яті усіх жертв на території обох наших держав та щире християнське прощення, до якого закликав Святий Іван Павло ІІ, дозволять нам уникнути взаємних помилок минулого і будувати міцне і надійне стратегічне партнерство», – зазначено в заяві.
Як писав «Волос»,  26 січня Сейм Польщі ухвалив закон про зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Законопроект складається з двох частин.
Відповідно до першої, до відповідальності притягуватимуть усіх, хто заперечує, підтримує або пропагує злочинні, на думку поляків, дії ОУН та УПА. Закон стосується визначення «злочинів» українських націоналістів та українських організацій, які «співпрацювали з Третім рейхом».
У другій групі змін йдеться про кримінальну відповідальність осіб, які очорнюють роль Польщі в Другій світовій війні, скажімо, пишуть про «польські табори смерті». 
Тривалий час поляки боролися проти використання фраз на кшталт «польські табори смерті», які означають, що Польща, хоча б частково, відповідає за табори, де мільйони людей, здебільшого євреїв, були вбиті нацистською Німеччиною. Табори були побудовані та експлуатувалися нацистами після вторгнення до Польщі у 1939 році.
МЗС України, реагуючи на цей закон, заявило, що «глибоко стурбоване» фактом ухвалення Сеймом Польщі цього закону і попросило не зображати українців винятково як «злочинних націоналістів» та «колаборантів третього рейху».
Також стало відомо, що ізраїльські парламентарі пропонують законопроект, за яким польський закон про Інститут національної пам’яті, що забороняє говорити про причетність поляків до злочинів Третього рейху, прирівнюється до заперечення Голокосту. За останнє Ізраїль уже карає позбавленням волі на 5 років.
Відреагували на цей закон і у США, закликавши президента Польщі Анджея Дуду скасувати поправки до закону про Інститут національної пам'яті.
Натомість Сенат Польщі 1 лютого близько третьої ночі (за київським часом) прийняв без поправок закон про Інститут національної пам'яті.  У Кремлі заявили, що візьмуть до уваги польський «антибандерівський» закон
Сьогодні, 6 лютого, президент Польщі Анджей Дуда повинен оголосити своє рішення щодо закону про Інститут національної пам'яті.

Немає коментарів:

Дописати коментар