Національний парк на Черкащині – кому і чому це невигідно

Міністерство екології та природних ресурсів України задекларувало наміри розробити проект Указу Президента щодо створення на території Черкащини Національного природного парку «Холодний Яр». Утім, це лише наміри. Коли холодноярським лісам нададуть статус парку, достеменно невідомо. Та й прихильників ця процедура має стільки ж, як і противників, адже виграють від цього не всі…

Фото Правий сектор Черкащина

Необхідність створення Нацпарку площею  8518,7 га у межах Чигиринського та Кам’янського районів Черкащини у регіоні обговорюють ще з 2014 року. Статус Національного природного парку, на думку екологів та прихильників утворення цього об’єкту, допоможе раз і назавжди вирішити ряд проблем цієї місцини і прилеглих територій – унеможливить вирубку лісу, знищення рідкісної флори, а також і побудову зовсім поруч, у сусідніх із Холодним Яром, селах одної з найбільших в Україні птахофабрик. Як вже писав “Ні корупції!”, на території цього району на Черкащині, підприємство, яке входить до компанії “Миронівський хлібопродукт” («Наша ряба») Юрія Косюка, наближеного до президента Порошенка, запланувало звести понад 100 курників на два мільйони голів птиці.

Відповідно до чинного законодавства, для забезпечення необхідного режиму охорони природних парків на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони. У них не допускається будівництво промислових та інших об’єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійснюється на основі екологічної експертизи, що проводиться в порядку, встановленому законодавством України.

У лютому 2016 року, як стало відомо “Ні корупції!”, погодження на створення парку надали Держземагентство, Чигиринська райдержадміністрація, Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» та Мотронинський монастир. Не підтримали ідею створення Національного природного парку Кам’янська РДА, Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства та місцеві громади.

Мешканці сіл, які б межували із Нацпарком, переконані, що опісля його створення вони залишаться без роботи. Також впевнені, що після цього ні місцевих, ні приїжджих до лісу взагалі не допускатимуть.

«Не одні загальні збори проходили вже на території населеного пункту. Є люди і «за», і «проти», але більше «проти» , тому що ніхто з ініціаторів не говорить про те, скільки село отримає у бюджет додатково», – пояснює свою позицію  “Ні корупції!” Надія Макаренко, жителька с. Лубенці, Кам’янського району.

Міністерство екології та природних ресурсів України переконує, що Національний парк забезпечить робочими місцями близько 50 чоловік, його діяльність буде здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету (за попередніми розрахунками близько 4 млн. грн. в рік), окремі заходи будуть здійснюватися за рахунок коштів цільових державних та міжнародних фондів, інших коштів, не заборонених законодавством. Все це дозволить отримати додаткові надходження до місцевих бюджетів, розвивати туристичний бізнес на прилеглих територіях.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», основними напрямами діяльності цього парку буде збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів, створення умов для організованого туризму і відпочинку, проведення наукових досліджень та еколого-освітньої роботи.

Також згаданий закон передбачає зонування території парку:

• – заповідна зона – призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів;
• –зона регульованої рекреації – в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного
  користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони;
• -зона стаціонарної рекреації – призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів парку; тут забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов’язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації;
• –господарська зона – у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об’єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.

«Цей парк як інструмент, навпаки, дозволить місцевим жителям володіти цією землею. Він буде державним. Це незрозумілий міф, те, що його обгородять колючим дротом. Парк створюється саме для людей, зокрема для їхнього відпочинку, хоч і охоронятиметься. Більше того очікується, що додатково тут буде створено понад 50 нових робочих місць, існуючі ж – будуть збережені», – каже у коментарі “Ні корупції!” Олександр Спрягайло – завідувач кафедри екології та агробіології навчально-наукового інституту природничих наук Черкаського Національного університету імені Богдана Хмельницького.

До того ж, переконані екологи та громадські активісти, створення Нацпарку в Холодному Яру унеможливить повторення таких резонансних випадків, які почастішали цього року. Нещодавно черкаські активісти заявили про те, що «у Холодноярівських лісах іде масова вирубка безцінного дуба, ясеня, та інших порід. … активісти Правого Сектору виїхали за викликом небайдужих мешканців Чигиринщини і зафіксували ось такі страшні кадри знищення серця Черкащини, та й усієї України – Холодного Яру!»

“Сьогодні НВР «Правий Сектор Черкащина» провів черговий рейд в ліси Холодного Яру. Було виявлено вантажівку повну колодами, тільки на цей раз вже не дуб, а ясен. На момент перевірки всі колоди були з бірками, але в електронному реєстрі не були зареєстровані. Після недовгих сперечань бірки таки з’явилися в електронному реєстрі. Під час перевірки першої машини з лісу виїхав ще один, завантажений колодами, камаз. Активістам вдалося перевірити лише декілька бірок, з яких стало зрозуміло, що діаметр колоди і діаметр, вказаний в електронному реєстрі, не співпадають”, – повідомляє Правий сектор Черкащина.

У Держлісагентстві зазначають, що за інформацією Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства, в межах пам’ятки природи «Холодний Яр» жодні рубки не проводяться. Станом на сьогодні, за рахунок ліміту заготівлі деревини у порядку рубок головного користування в межах затвердженої Міприроди розрахункової лісосіки у Креселецькому лісництві проводяться рубки лише на чотирьох ділянках, які значно віддалені від об’єктів природно-заповідного фонду і становлять 0,1% від загальної площі лісництва.

“Транспортні засоби, що були зупинені у Креселецькому лісництві громадськими активістами, перевірені працівниками поліції Чигиринського та Кам’янського районів, порушень у заготівлі та перевезенні деревини не виявлено”, – заявили у Держлісагентстві.

Одного разу було зупинено машину, яка везла уже зрубані дерева, опісля звірення бірок на дереві, було виявлено, що інформація на них абсолютно не відповідає тому, що було виявлено в машині. Везуть дуб, ясен, везуть прекрасний ліс, який нам залишили наші прадіди. І залишається питання, чи зможемо ми залишити такий ліс після себе і як швидко до нас дослухаються і нададуть парку статус національного, і чи залишиться там що оберігати», – розповів днями Богдан Легоняк, завідувач філією “Холодний Яр” національного історико-культурного заповідника «Чигирин».

«Державне агентство лісових ресурсів України підтримує ідею створення Національного природного парку «Холодний Яр» на землях лісогосподарського призначення Креселецького лісництва ДП «Кам’янський лісгосп» загальною площею 3436 га. … на цих землях уже існує комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Холодний Яр» площею 1039 га, яка створена саме в історичних місцях та має суворий режим заповідання.  Однак між ініціаторами створення національного природного парку та органами місцевого самоврядування існує неузгодженість стосовно площі, що проектується під створення парку. Ініціатори пропонують збільшити площу НПП до 8050 га та включити до його складу два лісництва ДП «Кам’янський лісгосп» – Грушківське і Креселецьке. При цьому не береться до уваги, що більшість деревостанів цих лісництв – лісові культури дуба звичайного, в т.ч. 318 га віком до 20 років. Такі насадження потребують систематичного проведення лісогосподарських заходів і не представляють цінності для заповідання. Слід зазначити, що всі історичні об’єкти, а також насадження, які знаходяться на території існуючого природно-заповідного фонду, збережені та належним чином доглядаються протягом багатьох років ДП «Кам’янський лісгосп», – йдеться у нещодавньому роз’ясненні прес-служби Держлісагентства.

Зазначимо, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», статус юридичної особи надається лише природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам та іншим. Що ж до пам’яток природи, то вони не є юридичними особами!

Фото Правий сектор Черкащина

До всього, у Держлісагентстві стверджують, що представники Грушківської, Мельниківської, Жаботинської, Головківської та Лубенської сільських громад висловлюються проти ідеї створення національного парку, адже вилучення такої площі лісів у держлісгоспу призведе до зупинки єдиного промислового підприємства в цій місцевості, що працює.

«Як підтвердження небажання розширення площі та створення НПП жителі цих сіл приводять приклад існування на території Черкащини державного заповідника «Трахтемирів», який із 2000 року якимось чином став приватним, а також нацпарків «Білозерський» і «Нижньосульський», які перетворені в приватні маєтки та мисливські угіддя», – зазначають у Держлісагентстві.

До того ж, для вирішення питання створення Національного природного парку «Холодний Яр» відомство наполягало на необхідності проведення додаткових узгоджувальних нарад на місцевому рівні за участю всіх зацікавлених сторін.

Після останнього засідання у Верховній Раді, на якому обговорювали питання створення природно-охоронних територій у нашій державі, представники Держлісагентства України та обласного управління лісового та мисливського господарства підтримали ідею створення парку. Землі під нього пообіцяли виділити із власних володінь та за рахунок земельного запасу.

«Сьогодні площа заповідних територій не перевищує 6 % від площі України, що в рази менше, ніж у країнах Євросоюзу. Згідно ж із затвердженою державною Стратегією регіонального розвитку до 2020 року та, враховуючи програму Президента, що була ухвалена два роки тому, перед Україною стоїть завдання: збільшити природно-заповідний фонд у 2017 році до 11 % від площі усієї держави. Це, звісно, значно нижчий показник, ніж в інших країнах ЄС. Проте за підтримки лідерів держави до 2021 року ці площі вже мають сягнути до 15 %», – відзначає Остап Семерак, Міністр екології та природних ресурсів України.

Мирослава Станкевич, для “Ні корупції!”