Сорочка сироті

 
Був день Святого Миколая,
Сирітський хлопчик підійшов ізранку,
Спитав: «Хто в Каневі сорочки вишиває?
Я дуже хочу вдіти вишиванку.

Я хочу на останній, шкільний вечір,
Як українцю личить-подобає,
Сорочку вишиту надіть на свої плечі,
Але не знаю хто їх вишиває» ...

Узор на полотні з квітками
В краях далеких душу зігріває :
То чорними й червоними нитками
Сорочку ніжно мама вишиває.

Цю вишиванку – серцем пригортаю,
Носитиму сьогодні, в майбутті…
А хто без мами долю вишиває?
Хто вишиє сорочку сироті?

Хто із нитками – щастя намережить,
Щоб негаразди обійшли круті,
З любов’ю – свою ласку не обмежить ?
Хто… вишиє сорочку… сироті ?

Знайшла узор, мережу на тканині: –
Хай оберегом стане у житті.
Господь – хай долю посила дитині ...
Я – вишию сорочку… сироті ...
                                        Віра Носенко