неділя, 2 липня 2017 р.

Може, вже й недалека та хвиля браття, коли ми зможемо нашими шеломами зачерпнути води з Дніпра-Славутиці, змішаної з кров`ю наших ворогів!

                                      Світлина від Ореста Круковського.
Століття тому Львів став свідком небувалої події . 12 тисяс січовиків, соколів, пластунів, членів с.т.»Україна» та січових стрільців стрункими колонами, пішо і 
кіно пройшли маршом по львівському бруку у напрямку до «Українського Городу» (спортивний стадіон, що знаходився за стрийськю рогачкою) Цей похід, який більше був схожий на військовий парад, демонстрацію української сили увійшов у історію як Ювілейний Шевченківський Здвиг. присвячений 100-літтю з дня народження Кобзаря. Відкриваючи урочистості, напередодні походу, один з організаторів Здвигу д-р К.Трильовський проголосив пророчі слова: «Може, вже й недалека та хвиля браття, коли ми зможемо нашими шеломами зачерпнути води з Дніпра-Славутиці, змішаної з кров`ю наших ворогів!» За фатальним збігом історії у день здвигу 28 червня 1914 р у Сараєво сербськими революціонерами був убитий наслідник Австро-Угорського престолу ерц-герцог Франс Фердинанд. Ці постріли поклали початок Великій Європейській війні, згодом історики її назвуть І світовою. Для українців, ця війна була чи не найбільш братовбивчою за всю історію. По обидва боки фронту з Російської та Австро-Угорської сторони, один проти одного воювало більше ніж півмільйона українців. Галичанин стріляв у наддніпрянця, кубанський козак рубав гуцула-опришка. Це стало справжньою національною трагедією...

Немає коментарів:

Дописати коментар