25 липня 2015 року на Черкащину прибув Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет — предстоятель Української православної церкви Київського Патріархату. Він освятив храм, зведений у козацькому краю, в центрі Холодного Яру, на хуторі Буда, неподалік від тисячолітнього дуба Максима Залізняка. на честь Святого Праведного Петра Калнишевського, угодника Божого, останнього кошового отамана Запорозької Січі.
Все життя – і тоді, коли був простим козаком, і тоді коли встановив своєрідний рекорд по часу перебування на виборній посаді кошового Січі, Калнишевський був грозою ворогів Христової віри. Але проти єдиновірців з Московщини, коли ті на початку червня 1775 року обступили військом Запорозьку Січ, сивочубий кошовий не захотів підняти зброю…
Загарбники не оцінили козацьке благородство. За царським велінням Січ було зруйновано: грабуючи припаси, казну й архіви, не пощадили і козацьку церкву. Самого ж кошового указом цариці Катерини заслано було до Соловецького монастиря, де він пробув від 1776 по 1803 рік: 25 років в’язнем без права переписки і спілкування з людьми – у тісному кам’яному мішку монастирського каземату, а ще два роки – ченцем, добровільно відмовившись від мирського життя після «височайшого помилування». Весь час ув’язнення він ревно молився Богові – двічі на рік відвідуючи під конвоєм монастирську церкву, а решту днів – у своїй похмурій камері. Кошовому щоденно виділявся 1 карбованець «порційних грошей». Ретельно відкладаючи їх, він придбав для монастиря коштовно оздоблене Євангеліє за 2435 карбованців. Козак, який послужив Вірі спочатку шаблею й булавою, а потім – молитвами ченця, помер на 113 році життя і похований на монастирській землі холодного острова посеред Білого моря – такого далекого від козацького острова Хортиця на Дніпрі…
2008 року, у 1020-у річницю Хрещення Київської Русі-України Помісний Собор Української Православноїт Церкви Київського Патріархату благословив приєднати праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського) до лику святих, а також благословив будівництво храмів на його честь.
Невдовзі «Вільне козацтво Холодного Яру» виступило з ініціативою побудови першої в Україні церкви Петра Калнишевського у самому серці Холодного Яру. 14 червня 2009 року Митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан освятив хрест та місце під побудову цього храму. Високопреосвященнішому архиєрею співслужило духовенство Чигиринського благочиння. 23 червня 2012 року Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України освятив встановлення хрестів на куполах церкви. Нині будівництво храму завершено, у ньому поєднадися неповторні деталі, яких немає в інших церквах: хрести на куполах церкви «виростають» із тризубів, виготовлений галицькими майстрами іконостас тримають на своїх плечах різьблені з дерева фігури козаків-запорожців, а в амвоні церкви вмуровано камінь, привезений з експедиції «Вогонь волі» на Соловки, під час якої троє журналістів і настоятель церкви Петра Калнишевського о.Василь Циріль проїхали 5,5 тис. км із лампадкою, запаленою у церкві в Холодному Яру – на козацьку Хортицю, через Москву і Архангельськ – на Соловки, заїхавши на зворотньому шляху до Пустовійтівки на Сумщині, де народився кошовий. Камінь, викопаний на Соловках під час висадки там саджанця дуба з Хортиці, привезли до Холодного Яру – він і ліг під амвон храму. А земля, набрана на Хортиці, на Соловках і в Пустовійтвці – висипана на кенотаф (символічну могилу) кошового Петра Калнишевського біля церкви, спорудженої на його честь…
Олег ОСТРОВСЬКИЙ, фото Андрія КРАВЦЯ 
Немає коментарів:
Дописати коментар