У жителів так званої ДНР зараз багато проблем. І якщо обивателі обурюються через невиплати зарплат і, відповідно, порожніх холодильників, а більшість "ополченців" найбільше на світі мріють дезертирувати, то перед "чиновниками" стоїть надзавдання - вціліти в цій м'ясорубці. Розуміння того, що це вдасться небагатьом, прийшло давно, а останньою жертвою боротьби за мізерні фінансові ресурси незаконної республіки став "міністр податків і зборів ДНР" Олександр Тимофєєв (Саша Ташкент), який не поділив дохід з ватажком ДНР Олександром Захарченко.
Навідних жах історій за ці два роки сталося чимало. Хтось відправився на той світ добровільно (суїцид для певної категорії став єдиним виходом), когось "вирішили" партизани, кого-то - соратники і подільники.
Розбіжності в лавах "однодумців" почалися чи не з перших годин створення так званої "Новоросії". Тема чвар, бійок, доносів і членоушкодження - фінансові потоки. Якщо раніше "віджимати" підприємства, магазини, машини і житло у їх законних власників, то тепер - один у одного. У хід йдуть шантаж і погрози, після яких слідують фізичні розправи і усунення конкурентів. Небажання ділитися з Захарченко та Сo або крисятництво не вибачаються.
Показові прочуханки в ДНР - це не зняття з посади. Таким нехай тішиться плебс, який свято вірить, що мудрий правитель чистить ряди. Образ кристально чесного Захарченко міцно засів в мізках обивателів і ніякі аргументи, що це звичайний гопник і барига не приймаються. Вище "Захара" - тільки Путін. Наступний - Бог.
Коли хтось доводить господаря по-справжньому, його відправляють в підвали так званого "міністерства держбезпеки - МГБ" або організовують "почесні похорон загиблого від рук українських диверсантів" з криками "не пробачимо і помстимося". Насправді всі постраждалі і передчасно покійні - це ті, хто дозволив собі якусь самодіяльність.
Свіжий приклад - доля "міністра податків і зборів" Саші Ташкента, в миру Олександра Тимофєєва.
Нещодавно всі новинні ЗМІ написали, що головний рейдер ДНР помер "при загадкових обставинах". Знайшлися ті, хто нібито бачив його тіло в морзі лікарні ім. Калініна і навіть на скромних (!) Похоронах був присутній. Причина відходу з життя - цукровий діабет. Але перелякані, по-собачому віддані підлеглі шепочуться, що преставитися господареві "допомогли". Лікарі ж пішли в категоричну мовчанку.
Ташкент - одна з ключових фігур в ДНР. Він не просто входив в топ-20 найбагатших жителів окупованих територій, а й займав третю сходинку в ієрархії зі статком у $ 17 млн доларів, залишивши позаду Лямина, Пушилін Денис Володимирович і інших нуворишів. Цікаво, що в бандитському освіту, яким є ДНР, Ташкента вважають беєпрєдєльщиком і злодієм.
Коротка біографія Тимофєєва виглядає так. Корінний донеччанин. Свого часу закінчив Ташкентський вище загальновійськове командне училище. Був бізнесменом середньої руки - співзасновником ТОВ "Центр супутникового кабельного телебачення" ДонСатТВ Плюс "і ТОВ" Центр супутникового кабельного телебачення "ДонСатТВ".
ЗМІ писали, що Ташкент співпереживав Майдану і навіть в березні 2014 го міркував про єдину Україну. Але раптово змінив орієнтацію і виявився в "таборі". Брав участь в захопленні Донецької міськради.
Потім Захарченко посватав Тимофєєва в "Оплот". Як родичі по лінії першої дружини Ташкента вони не чужі. Втім, бойовики з презирством ставилися до "генералу" Тимофєєву, оскільки той нібито пороху не нюхав і на передовій помічений не був.
Хлібну посаду "міністра доходів і зборів" Тимофєєв отримав в листопаді 2014 го. Відразу набув статусу недоторканного, бо на короткий час з "самим". Не маючи ні найменшого поняття ні про податкову систему, ні про відрахування в бюджет, Ташкент вирішував все просто: в його кабінет зачастили ходоки з пухкими портфелями і пакетами. Скільки брав за "повирішувати", історія замовчує. "До його рук прилипає все", - розповів минулої зими обурений донецький бізнесмен.
Під смак Олександр Юрійович увійшов миттєво. Перебої з зарплатою бюджетникам, пенсій та допомог і стрімке зростання цін його не хвилювали. Люди, що приїжджають ревізори з РФ, як розповів один із співробітників "міністерства", "були в шоці: гори виділяється бабла йдуть, як в чорну діру".
А потім в ДНР почалася "націоналізація по-Тимофіївській", тобто на користь суто своїх людей. "Ти легальний мародер", - на якийсь пиятики прямо сказав Ташкенту один з подільників.
Неугодних відразу відправляли за грати. Наприклад, така доля спіткала "міністра палива та енергетики ДНР" Олексія Грановського, що не підтримав націоналізацію.
Схема рейдерства до межі проста: в "міністерстві" реєструють підприємство з такою ж назвою, на яке націлилися, потім озброєні бойовики з посвідченнями співробітників "міністерства" його захоплюють, виносячи все, аж до телефонних апаратів, а потім все це потім продає нове підприємство.
Об'єкти, які опинилися під повним або частковим контролем Тимофєєва, такі: ТОВ "Мультіторг" ( "Амстор"), шахти ім. Кисельова (Торез), ім. Засядька. Зазіхав Ташкент і на підприємство "Макіїввугілля".
До речі, жодна колона машин і жоден склад з антрацитом не могли зрушити з місця без особистого розпорядження Тимофєєва. Коли ставленик олігарха Курченко, "міністр палива і енергетики" Євген Файніцкій спробував грати в свою гру, його звинуватили в шпигунстві, в травні минулого року він помер. Сидельцами стали і "міністри сільського господарства" Олексій Красильников і Алію Камара, обурився проти вивезення "за кордон" зернових.
Не гребував Ташкент сигаретами і алкоголем. Дуже любив і ювелірну продукцію. Гуманітарка з РФ розподілялася теж під його контролем: основна частина продуктів - на ринки, дорогі медикаменти - в "свої" лікарні і аптеки, звідки він "стягував" 70% доходів.
Мародерство, непомірна данину, арешти неугодних, шантаж їх родичів, призначення на посади близьких людей, які вміють тільки грабувати і красти, - по суті, в ДНР діяла ОЗГ на чолі з Тимофєєвим. Абсолютно ясно, з ким він до пори до часу ділився. Але, мабуть, в якийсь момент почав скупитися.
Терпець урвався, коли за його участі "відтіснили" бензин, що поставляється підприємствами Курченко в ДНР по передоплаті. Захарченко швидко зорієнтувався і звинуватив Ташкента в тому, що він, мовляв, вкрав і бензин, і газ, відправивши його 1 листопада 2015 року "на підвал". Таким чином, Захарченко вбив двох зайців, оскільки на той час з'явилися чутки, що Ташкент мітить на місце ватажка ДНР.
Однак Тимофєєв швидко вийшов на волю: поклопотався хтось серйозний, кому Захарченко не міг відмовити. Але розстановка сил в ДНР вже стала іншою. Ситуація загострювалася. До того ж Захарченко розумів, що якщо Тимофєєв почне "зливати", мало не буде нікому. Відомий російський блогер Анатолій Несміян (Ель-Мюрид) написав: "Тимофєєв був в курсі всіх чорних, сірих і білих схем, так само, як і до кого вони вели".
Загалом бажаючі розправитися з Ташкентом давно стояли в черзі. Правда, через день після новини про смерть на його сторінці в соцмережах з'явилася запис: "Спасибі всім, похорон закінчені)))". А пізніше його, живого і здорового, начебто бачили і навіть зняли.
Живий Ташкент чи ні, але в будь-якому випадку діяльність "правосеков" з "бендерівцями" тут ні при чому. У ДНР йде кривава війна своїх зі своїми. Коментуючи цю ситуацію, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк вважає, що в ДНР триває боротьба за доступ до ресурсів, яких не так вже й багато. "Адже фактично" республіка "сидить на російських дотаціях. Ситуація навколо Тимофєєва-Ташкента в черговий раз підтверджує гіпотезу про те, що порушувати існуючу харчовий ланцюжок в ДНР не можна, бо після цього може настати фізична розправа або в кращому випадку - профілактична бесіда в казематах МГБ ", - підтвердив Октисюк.
Максим Тарасов
Немає коментарів:
Дописати коментар