середу, 5 липня 2017 р.

Група С14: хулігани, які ловлять сепаратистів

Копирайт изображенияС14
Image captionС14 ("Січ") - група, яка декларує боротьбу проти сепаратизму у далеких від фронту містах
Нещодавно блогер Руслан Коцаба, якого судили за заклики проти мобілізації до ЗСУ в 2014 році, заявив, що у столичному метро на нього "був скоєний напад нациками С14". Він додав, що вдалося "відбитися", а поліція при цьому залишалася бездіяльною.
На опублікованому блогером відео кремезний хлопець, один з ймовірних нападників, каже: "Ти будеш нести покарання. Ти сепарська скотина, ти згниєш в тюрмі, Русланчик. Удачі від С14".
За кілька тижнів до цього ВВС Україна поспілкувалася з лідерами об'єднання С14 ("Січ") про їхні погляди та стосунки з правоохоронцями.

Активізм і АТО

К2Копирайт изображенияОЛЕКСАНДР ВОЙТКО
Image captionЛідери С14 Олександр Войтко (крайній праворуч) та Євген Карась (другий ліворуч) під час АТО на Донбасі
Євген Карась - київський активіст, який брав участь у протестах проти забудови Скверу Стуса і перебудови Гостинного двору. У 2014 році балотувався до Київради за списками "Свободи", але не пройшов.
Олександр Войтко був журналістом і викладав у Могилянці.
Обоє підтримували Євромайдан, а після початку конфлікту вступили у батальйон "Київ-2", звідки перейшли до батальйону "Гарпун" (підрозділ спеціалізувався на розвідці та антидиверсійних діях).
Обоє є учасниками АТО.
Згодом, коли "Гарпун" розформували і бійців перевели до полку "Миротворець", пішли зі служби. Як кажуть - через те, що керівництво полку "витискало" з нього добровольців.
Євген Карась та Олександр Войтко входять до об'єднання С14. Поміж іншого, його члени займаються тим, що проводять "виховні бесіди" з тими, кого вважають "сепаратистами".
На Youtube-каналі групи є кілька відео з доволі жорсткими розмовами.
С14Копирайт изображенияС14
Image captionВідео однієї з "виховних розмов" - активісти затримали чоловіка, якого назвали "сепаратистом" і передали його СБУ. За кілька годин його відпустили, адже правоохоронці не знайшли у його діях ознак злочину
"Ми багато спілкувалися з людьми на Донбасі. І відчули, що ситуація там склалася так, бо весь час толерували: ну добре, вийшов хтось на проросійський мітинг; добре, середи них є росіяни; добре, вони щось там захопили. А потім стало пізно", - розповідає Євген Карась.
"Тому ми вважаємо, що це треба присікати від початку. У людей, які ходять по мирних містах і вважають, що Україна - це не держава, що тут має бути "Русский мир" або співчувають бойовикам ЛДНР - не просто ідеологія. Це ті, хто вже завтра може почати стріляти і убивати", - додає він.
Водночас, вони наполягають - нікого не б'ють, а лише займаються "дрібним хуліганством".
"Якщо людина відверто висловлює антиукраїнські погляди, її, звичайно, не можна калічити чи вбивати. Проте і мовчати про це не можна… Тому ми вважаємо, що тут треба займатися дрібним хуліганством - дати ляпаса, зупиняти їх, не давати їм це говорити", - пояснює Євген Карась.
За його словами, "тут мова йде про трохи інші речі, ніж діалог".
А Олександр Войтко вважає, що таким чином С14 бере участь у "гібридному конфлікті": "Від початку конфлікту наша держава каже про гібридну війну, але сама її не веде. Вона веде звичайну війну на Сході, а на виклики на решті території вона відповідає дуже слабко".

Старі знайомі

С14Копирайт изображенияС14
Image captionПід час Майдану частина членів С14 входила до "Сотні Святослава", яка базувалася у Київраді та брала активну участь у силовому протистоянні
Хлопці кажуть: до збройних формувань приєдналося багато проросійських активістів, з якими у них виникали конфлікти 2014 року.
Наводять приклад людини, яка планувала влаштувати автопробіг по Україні з бюстом російського імператора Миколи ІІ.
Тоді справа дійшла до бійок.
"Ми з ними побилися і кажемо - якщо ви хочете діалогу між народами, давайте говорити, що ось - ми, Україна, і росіяни - якісь нам сусіди. Але Микола - це імперське минуле, ми цього не допустимо... Ніби порозумілися, щоб було менше бійок", - пригадує Євген Карась.
"Так от, цю людину вбило СБУ під час затримання в Харкові у 2014 році. У нього в наплічнику були магнітні міни і пістолет з глушником", - розповідає один з керівників С14.
"І це був київський хлопчина, з яким ми ніби порозумілися! Просто у нього були проросійські погляди. Не минуло й півроку війни, як він у Харкові готовий був убивати", - дивується Євген Карась.
(З повідомлення СБУ від 24 жовтня 2014 р.: "Чотирьох озброєних диверсантів СБУ затримала під час підготовки ними вибуху на території піротехнічного заводу у Харкові... При затриманні бойовики чинили опір, використали проти правоохоронців ручну гранату, відкрили вогонь з пістолета, отримав серйозне поранення співробітник СБУ. Один із диверсантів, який вів прицільний вогонь, під час спецоперації був знешкоджений".)
"Опоненти нам кажуть - чому ви не на Сході? Сидіть в окопах і воюйте там. Їм дуже не подобається, що хтось їм протистоїть тут. Можливо, на це і була ставка - що всі патріоти і дієві люди загрузли у війні, а тут відкрився простір, щоб підірвати зсередини", - припускає Олександр Войтко.

Стосунки з поліцією

С14Копирайт изображенияУНІАН
Image captionАкція "Ніхто не забутий, ніщо не забуте" 9 травня 2017 року
Хлопці нарікають, що поліція недостатньо реагує на загрозу сепаратизму у містах, які знаходяться далеко від фронту.
"Знаю випадок, коли в Києві люди включили відверто сепаратистську музику. На це тричі викликали патрульних, а ті не знали, що робити", - відзначає Євген Карась.
"Вже потім цим сепаратистам набили пики і вони навіть не питали, за що. І люди довкола сказали: молодці хлопці. От така ситуація: коли є порушення закону, але не порушення норми суспільства", - додає він.
Хто саме "набив пики" за "відверто сепарський реп", він не уточнює.
У своїх повідомленнях про подібні випадки С14 нерідко використовує розмите формулювання "невідомі патріоти".
На питання про те, чи не виникало у групи проблем із законом через такі "виховні бесіди", кажуть: "Ми проводимо переважно мирні акції. Якщо хтось від нас дуже постраждав, то ми не в курсі".
Чи відкриті проти активістів кримінальні справи через це, також не знають.
"Тут така ситуація - поліція розуміє, що якщо почати робити кримінальну справу, то постануть питання і до неї. Якщо, наприклад, у злочинця розбитий ніс - але чому цей злочинець ходить тут?" - запитує Євген Карась.
У коментарі ВВС Україна речник МВС Артем Шевченко розповів, що поки що жодних питань до С14 у правоохоронців саме через "виховні бесіди" не виникало.
"Хочуть проводити виховні бесіди з "побутовими сепаратистами" - не питання. Але не порушуй закон, не застосовуй силу, не вчиняй злочину", - попередив Артем Шевченко.
Про жоден конкретний випадок порушень зі сторони членів С14 йому не відомо.
"Якщо вони будуть порушувати закон, їх притягуватимуть до відповідальності. Як їхніх друзів, за версією слідства", - додав речник МВС.

Справа Бузини

С14Копирайт изображенияУНІАН
Image captionУчасники маршу "Свободу Медведьку і Поліщуку" палять фаєри в Києві, 19 грудня 2015 р
Слідство, про яке згадав Артем Шевченко, стосується справи про вбивство публіциста Олеся Бузини.
За підозрою у вчиненні цього злочину були затримані двоє екс-бійців АТО - Денис Поліщук (54-й розвідбат) і Андрій Медведько ("Гарпун"), - наближені до об'єднання С14.
Наразі їх випустили з-під варти, захист відкидає причестність до вбивства публіциста. У справі нещодавно завершилося досудове слідство.
Саме цим Артем Шевченко і пояснює всі нарікання групи С14 про те, що їх змусили залишити службу у "Миротворці" (Олександр Войтко, наприклад, лише нещодавно написав заяву про звільнення, а до цього судився через результати переатестації).
"Ці хлопці перебувають у системному протистоянні з національною поліцією ще з тих часів, коли їхні друзі були запідозрені у вбивстві Бузини. Вони це сприйняли як наїзд на своє неформальне утворення", - каже Артем Шевченко.
ШевченкоКопирайт изображенияУНІАН
Image captionРечник МВС Артем Шевченко каже, що хлопці з С14 більше прагнули займатися громадською діяльністю, ніж служити у полку "Миротворець"
"Вони створюють з себе таких "Дон Кіхотів", яких переслідує вся поліція… Це все абсурд. Вони не настільки вагомі й впливові", - додає речник МВС.
Він також наголосив, що громадська діяльність і служба у поліції - різні речі: "Можливо, на певному етапі їхня громадська діяльність і позиція щодо постійного конфлікту з поліцією увійшли у протиріччя з можливістю служби у лавах полку "Миротворець".
"У поліції немає ніяких громадських рухів. Якщо ти хочеш займатися громадською діяльністю, розкручувати бренд свого неформального об'єднання - уперед. Але не порушуй при цьому закон і не служи в поліції", - резюмує Артем Шевченко.

Політичні амбіції

С14Копирайт изображенияС14
Image captionВ С14 визнають, що мають політичні амбіції
Хлопці з С14 зізнаються - дійсно мають певні політичні амбіції.
"Нашою ідеологією є український націоналізм, але багато уваги приділяємо соціальній діяльності", - каже Євген Карась.
Водночас вони заперечують зв'язки з неонацистськими ідеями - кажуть, що цифра "14" у назві з'явилася тому, що "Січ" була створена 14 жовтня, а не через зв'язок з неформальною символікою праворадикальних рухів "1488".
"С14 - це "Січ". Розповідають, що у підпільних типографіях УПА не було літери "і", й замість неї писали "1", - додає Євген Карась.
"У нас політична амбіція - привернути увагу суспільства до того, що Україна веде тяжку війну за незалежність. І як вона завершиться, поки що не вирішено", - говорить про свої мотиви Олександр Войтко.
"Чому ми займаємось протидією сепаратистським рухам в Києві? Бо без цього не може бути сталості у якихось соціально-культурних рухах…", - додає Євген Карась.
"Це не те, що нам весело когось ловити. Це, насправді, займає багато і часу, і це ризик - вони так само можуть ловити нас. Хоча ми не боїмося: на війні, як на війні", - каже він.

Немає коментарів:

Дописати коментар