субота, 25 лютого 2017 р.

Тільки для своїх

                         
Щоб перемогти ворогів, спочатку треба з'ясувати, хто ж такі свої. Скільки своїх та чи всі із своїх наші?
Є прості світоглядні речі, які дозволяють сказати – це наш. Я йому довіряю, бо він наш. Ми з ним одної крові.
Це речі дуже прості та об'єднуючі.
Зі своїми можна сперечатись до хрипоти, але знати, що це свій, бо базові речі в нас з ними однакові.
Ще необхідно знати, а скільки нас.
Й нема іншого шляху, щоб дізнатись кількість своїх, окрім того, щоб просто спитати: «А ти свій чи ні?»
Я взяв на себе сміливість та написав невеличкий текст. Ось він:
Я – вільна людина і немає для мене нічого важливіше за свободу. Відстоюю свою свободу та не зазіхаю на свободу інших. Я живу на своїй Землі, що взяв у користування у нащадків.
Живу чесно перед собою та людьми. Не краду, не беру хабарів, не використовую насильство у будь який формі для досягнення свого приватного інтересу або утиску прав інших. І нема таких грошей, щоб було по інакшому. Бороню свою Країну на своєму місці та готов у будь який час захищати її зі зброєю у руках та допомагати тим, хто захищає її зараз на фронті. Готов домовлятися з опонентами заради спільної мети, але з ворогом лише про умови його капітуляції. Я люблю Україну, бо немає в мене іншої землі.
Підписую цей маніфест відкрито та свідомо, розуміючи, що все сказане мною вище є чиста правда. Слава Україні. Героям слава!
Якщо згоден та вважаєш, що те про тебе просто підпиши за посиланням: https://miygolos.org.ua/man-fest-v-l-no-l-dini/show та запроси своїх підписати.

Якщо буде 200 000, то є шанс змінити країну на краще, якщо 1 000 000, то ці зміни будуть незворотними, а якщо одиниці, то до змін нам ще працювати довгі роки, доки не з'явиться критична більшість...
                                               Дмитро Лубкін

Немає коментарів:

Дописати коментар