пʼятниця, 24 лютого 2017 р.

Успішне село: на Черкащині навчились створювати міні-бізнес для ініціативних людей

“Ніякий добрий багатий дядько не прийде, і нам не побудує тут рай”, – так вирішили кільканадцять ініціативних черкащан і помалу розпочали реалізовувати незвичайні міні-проекти, які на перший погляд би здались збитковими, а тому нереальними. А фінансове плече їм підставив ПАТ “Миронівський хлібопродукт”, який започаткував грантівську програму підтримки дрібного бізнесу “Село: кроки до розвитку” у Канівському, Черкаському та Чигиринському районах. Тож у минулому році десятеро ентузіастів отримали по 40 тисяч гривень, і як результат, запрацювали садиби зеленого туризму, розвинулись туристичні велосипедні маршрути Холодним Яром, з’явились підприємства по збору твердих побудових відходів у селі, утворились міні-ферми по вирощуванню курей-бройлерів чи міні-плантації по вирощуванню малини. Власним досвідом бізнесмени-початківці вирішили поділитись на круглому столі у Ресурсному центрі Асоціації недержавних громадських організацій, адже в цьому році географія гранту, швидше за все, розшириться.
Анатолій Рекун
“Часто думають, що Україну врятують зарубіжні інвестиції. Але навіть самі закордонні інвестори (такі як, приміром, Мішель Терещенко) кажуть, що справжній порятунок нашої держави – підприємницький дух і активність самих українців. Тому нам дуже приємно, що є люди, які готові змінювати і своє власне життя, і життя країни – незважаючи на численні труднощі, які створюють корупція і повільний хід реформ. Завжди можна нарікати на те, що в нашому поганому житті винний хтось інший – приміром, влада, олігархи, Росія, ЄС… Але треба змінювати власну свідомість, не чекати мільйонерів звідкись, а самим підніматись і братись до роботи. І до таких ініціатив завжди хтось долучиться. До ініціативи авторів наших бізнес-планів додалася підтримка “Миронівського хлібопродукту”. Цей пілотний проект визнаний дуже успішним. І нам дуже приємно, що у “Миронівського хлібопродукту” є намір продовжувати його не тільки на Черкащині, а й на Вінниччині та в перспективі – в інших регіонах України”, – коротко окреслив суть ініціативи директор черкаського Ресурсного центру АНГО Анатолій Рекун.
“Ми не боїмося створювати собі потенційних конкурентів. Ринок великий, на ньому всім вистачить місця. Ми побачили запит у людей на таку підтримку, і конкретні результати. Зреалізований нами з вами проект настільки нам сподобався, що ми вирішили продовжити його в ширшому масштабі. Ми ще не готові сказати, які ще райони Черкащини в цьому році він охопить, однак з упевненістю можемо говорити, що він став корисним досвідом для усіх, хто брав у ньому участь. Разом ми можемо зробити дуже багато, ми б хотіли бачити й інфраструктурні проекти, коли у тому ж Холодному Яру будуть облаштовані, даруйте, елементарні зручності для туристів, коли буде прибрано сміття. Бо говорити про те, як ми всі любимо Україну, шануємо Холодний Яр і холодноярських героїв – це одне, а робити в цьому напрямку, може, невеликі, але конкретні речі – це зовсім інше”, – зазначила директор зі зв’язків з громадськістю ПАТ “Миронівський хлібопродукт” Альона Кузьменко.
До речі, така співпраця із небайдужими людьми на реалізацію маленьких підприємницьких ініціатив, – це ще одна сторона реалізації нової стратегії агрохолдингу по співпраці із місцевими громадами, яку нещодавно означив Юрій Косюк. Він наголосив, що відтепер “Миронівський хлібопродукт” буде брати участь у реалізації екологічних і культурних ініціатив на рівні із громадами та громадськими активістами.
“Моя ідея виникла дуже просто: кожного разу, як я заходив у ліс – бачив купи сміття. Вирішив, що ситуацію треба виправляти, бо скоро не буде де відпочивати з дітьми, – розповів Олександр Савенко із Руської Поляни Черкаського району.
Він встановив за кошти гранту контейнери для збору пластикових пляшок – ПЕТ.
“Спочатку провели соцопитування у селі і з’ясували, що люди готові платити за послугу такої собі сільської служби чистоти. Потім поставили контейнер для збору пластикових пляшок. Два місяці він постояв, ми зрозуміли, що проект вдасться, тож розрахували, що маємо поставити по одному контейнеру на сто дворів. Ми самі виробляємо ці контейнери, на даний час їх у нас 33, а заплановано 36. Маємо напрацювання із іншими селами, де також є потреба у зборі сміття. Ми, по суті, зорганізували маленьке підприємство по збору сміття і збору вторинної сировини, як-то пластик, який можна здати на переробку. Ми укладаємо з людьми договори, ходить за графіком автомобіль, зібране сміття по договору відвозимо на черкаське сміттєзвалище”, – ділиться досвідом Олександр Савенко.
Тепер молодий підприємець мріє переробляти відпрацьовані батарейки.
“Ми з’їздили у Львів, на єдине в Україні підприємство, яке переробляє батарейки, і там домовились, що ми їм будемо відправляти зібране, а там батарейки вже будуть сортувати і що утилізувати, а що переробляти. Нині все, що заробляємо, вкладаємо в розвиток. Ідей – маса. Хотілося б розширитись на весь район, побудувати міні-переробний заводик по тому ж пластику, сортувальну лінію. Паралельно намагаємось підвищувати свідомість людей, проводимо суботники, прибираємо лісопосадки від стихійних сміттєзвалищ. Але прикро, коли восени бачих на прибраних місцях нові купи сміття. Утім, думаю, все в наших руках”, – оптимістично дивиться у майбутнє чоловік.
Тетяна Помогайбо
А от Тетяна Помогайбо із села Чубівка Чигиринського району зреалізували ще більш унікальний проект, за який їй та її партнерам повинні були б дякувати на загальноукраїнському рівні: вона започаткувала велотури Холодним Яром.
“У селі Чубівка ми маємо таку садибу, яка стала своєрідною відправною точкою наших туристичних маршрутів. Ми задіяли ще декілька осель зеленого туризму у своєрідний кооператив, де б туристи могли відпочити, поїсти, переночувати, попаритись у бані. Зараз готуємо місце для кемпінгу. Спочатку ми ходили пішки по визначних місцях, однак це дуже важко, особливо дітям, тому вирішили розробити велосипедні маршрути. Одного нам не вистачало – самих велосипедів. На кошти гранту від “Миронівського хлібопродукту” придбали 7 якісних велосипедів та дві газонокосарки. Останні необхідні для того, щоб розчищати місце під наметове містечко”, – розповіла Помогайбо.
Лариса Тимошина
Її подруга, фахівець із туризму Лариса Тимошина розробила 22 холодноярські маршрути для поїздок на велосипедах із ночівлею в садибах або в наметах. Розраховані вони, головним чином, на молодь, але доступні й дітям, і людям старшого віку, адже денні переїзди становлять не більше 20-25 км.
“Я маю близько 15 років досвіду у туристичному бізнесі, і коли 7 років тому потрапила в Холодний Яр, то здивувалася, якою може бути шикарно красивою українська земля, і який вона має туристичний потенціал. Важливо тільки її добре презентувати. Це – не тільки радість від туризму, а й елементи патріотичного виховання молодих людей, коли вони знайомляться із історією своєї держави. А ще ми практикуємо різні майстер-класи з плетіння, гончарства. Вивчаємо рослини, тваринний світ. На один день це для батьків коштує в межах 150 гривень, це з урахуванням того, що ми привозимо дітей з Черкас і годуємо їх тут смачним обідом: козацькою кашею і борщем, а тоді відвозимо назад до Черкас”, – розповідає Тимошина.
На маршрутах велотуру – відвідання двох православних монастирів, печер, холодноярських джерел, історичних пам’яток, музеїв. Багатьом подобається оглядати унікальні дерева Холодного Яру, серед яких найдавніше дерево України – дуб Максима Залізняка…
“Та що там, одні краєвиди чого варті! Інколи ми проводимо кінні маршрути, а це вже вам справжнє повернення у козацько-холодноярську історію”, – радіє жінка.
Разом із своїми партнерами автори проекту планують розширити свою базу, хочуть влаштовувати наметові тижневі табори для дітей.
Маршрути велотурів Холодним Яром
“Наша головна умова при реалізації проектів: зробив сам – допоможи іншому, поділись досвідом. Тому віримо, що наші десять спільних проектів – добрий почин”, – зауважує Альона Кузьменко.
Отож, переможцями грантівських проектів від “Миронівського хлібопродукту” стали:
1. Діброва Антоніна, Нелень Антоніна, Черкаський регіональний жіночий благодійний фонд “Я – ЖІНКА”, Черкаський район, с. Червона Слобода, проект – Соціальне підприємство “Майстерня успіху”.
2. Помогайбо Тетяна Євгенівна. Шнайдер Олександр Георгійович, Черкаський район, село Чубівка, Чигиринський район, с. Головківка, – Чигиринський район, хут. Буда, проект “Велотури Холодним яром”.
3. Мельник Сергій Іванович, Чигиринський район, село Боровиця, проект “Виробництво та реалізація виробів із кераміки”.
4. Савенко Олександр Сергійович, Черкаський район, село Руська Поляна, проект “Впровадження системи роздільного збору ТПВ в селі Руська Поляна”.
5. Надточій Олена Володимирівна, Черкаський район, село Свидівок, проект “Садиба сільського зеленого туризму “Свідовські зорі”, с. Свидівок”.
6. Чертан Антоніна Валеріївна, Чигиринський район, село Тіньки, проект “Виробництво та реалізація м’яса бройлера”.
7. Олійник Микола Миколайович, Канівський район, село Межиріч, “Виробництво та реалізація ягоди та саджанців малини”.
8. Панова Катерина Миколаївна, Черкаський район, село Свидівок, проект “Розведення, вирощування свиней та реалізація м’ясної продукції”.
9. Кравець-Мельничук Наталія Миколаївна, Чигиринський район, село Мельники, проект “Зелений туризм: Арт-агросадиба “Хата майстрів” в с. Мельники”.
10. Лавриненко Назар Петрович, Чигиринський р-н, с. Івківці, проект “Хлібопекарня в Зерноленді”.
Оксана Задніпряна

Немає коментарів:

Дописати коментар