пʼятниця, 24 лютого 2017 р.

"Ми занадтно часто пробачали" Сильний пост українського журналіста про "23 лютого"


- Справа не в тому, що 23 лютого - поганий день. І не в тому, що хтось хоче перекреслити минуле цілих поколінь чоловіків. Справа навіть не в символах. Все набагато серйозніше. Справа в загиблих. В зраді. І російській ненависті. Для українця все просто: коли чоловіка зраджує жінка - він не святкує річницю подружнього життя. Він, разом із нею, викидає з дому все її сміття. І починає будувати новий дім. А коли ціла країна зазнає підлого удару з тисячами загиблих - як може українській чоловік святкувати щось спільне з тими, хто вбив його брата, чоловіка, батька. Зрозумійте: ми викидаємо ваше сміття.

Ми будуємо власний будинок, де ніщо не буде нагадувати вашу ганебну зраду, гріх вбивства і пограбування. В нас було багато спільної історії. І є особисті історичні гріхи. Але ми залишились собою, слов'янами. Ви ж залишаєтеся ганебною історичною прикрістю для цілого світу. З минулим, де зовсім не величні відкриття й здобутки, які теж були, а виключно окупація цілих країн, концтабори, мільйони вбитих безневинних людей і вируюча злість. Це майже ваш сучасний портрет. І хоча пройшло 200 років, а ви й досі "страна рабов, страна господ". Ми викидаємо це сміття.
Ви брешете, що зробили щось для України. Але це ми будували фабрики, заводи, електростанції по всьому СРСР. Робили копалини, добували газ і прорублювали стежки в лісах Сибіру. Це наш, український геній добився найвеличніших космічних, авіаційних, військових і загалом наукових відкриттів. Ми воювали разом з іншими народами СРСР. І ділили ганьбу окупанта. Вносили чесний внесок в спільний простір. І ніколи не відбирали нічого вашого. З цинічної точки зору - були гарним чоловіком. Але сьогодні ми викидаємо сміття.
Як виявилося, ми занадтно часто пробачали історичні криваві рани. Пробачили Січ. Пробачили геноцид. Пробачили тюрьми. Репресії. Вбивства дітей під Крутами. Окупацію. Пробачили, коли ви вкрали нашу церкву. Коли вкрали нашу Кубань. Все пробачили. Але тепер ви змусили миролюбивий український народ змінитися. І дуже пошкодуєте. Як вже пошкодували російські сім'ї, які відправили чоловіків вмирати в Донбас. Там зараз теж викидають сміття.
Пробачати вам більше не будуть. Ви бачили фотографію, де в Донбасі на колінах проводжають у останню путь загиблого бійця АТО? В Донбасі. На колінах. Знаєте про що це каже? Що тепер вас будуть вбивати, тільки-но побачать зі зброєю. Будуть мститися, коли ви зброю складете. Будуть нищити, коли ви будете вважати, що після всіх вбивств українців ви вже в безпеці. Для українців це вже майже буденна річ. Процес. Все, що зараз відбувається в Україні - це просто викидання сміття. І поступове будівництво нового дому, де не буде і сліду вашого смердіння.
А коли останній з вас, хто поліз зі зброєю на Україну, опиниться на сміттєзвалищі, все скінчиться. І кожен рік на 14 жовтня українські родини будуть згадувати подвиг українців. І вітати своїх чоловіків зі справжнім святом справжнього захисника. Вітати своїх героїв - живих і загиблих.
Petro Shuklinov
Подивіться, хто святкує у цей день: 


Немає коментарів:

Дописати коментар