Опанас Сластіон

                                         
Опанас Сластіон (2 січня (14 січня) 1855, Бердянськ — 24 вересня 1933, Миргород) - визначний живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець, етнограф. Вчився спершу у батька Георгія Сластіона, реставратора й церковного живописця, а сусід, музика й художник Анастас Смоктій, учив кобзарству. Художню освіту здобув у Петербурзькій АМ, де відшукав чимало відомостей про Тараса Шевченка, його посмертну маску тощо. Працюючи в технічному комітеті Військового міністерства, Сластіон мав змогу вивчати матеріали про українське козацтво. Викладав у Миргородській художньо-промисловій школі (1900–1928). Багато подорожував по селах України, робив численні замальовки краєвидів, національних типів, пам‘яток української старовини, архітектури, побутових речей, народного одягу тощо. Був одним із засновників українського архітектурного стилю, генетично пов‘язаного з традиціями народної архітектури (споруди у Миргороді, зокрема, будинок курорту). Організатор Миргородського краєзнавчого музею (1920). Провідною темою творчости Опанаса Сластіона були історія, життя і побут українського народу. Широко відомі його твори: «Проводи на Січ» (1898), «На жнивах» (1899), ілюстрації до поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки» (1883–1885), літографії до альбому «Старовина українська і запорізька» (1890-і рр.), унікальна серія малюнків «Портрети українських кобзарів» (1875–1928). Репродукції вісьмох портретів із цієї серії - тут:http://www.nbuv.gov.ua/node/91