Дмитро Андрієвський (27 вересня 1892 с. Бодаква, Полтавська губернія — 30 серпня 1976 м. Дорнштадт, ФРН) – політичний діяч і публіцист, дипломат, за фахом – інженер-архітектор. Один з фундаторів націоналістичного руху, член першого Проводу українських націоналістів (ПУН), делегат установчого Конгресу ОУН, політичний та ідеологічний референт у Проводі ОУН, автор численних праць, присвячених проблемам українського націоналізму та міжнародної політики України.
Брат медика Бориса Андрієвського. Двох инших братів А. замордовано в катівнях НКВД.
Був секретарем дипломатичної місії УНР у Швеції (1919–1920), потім консулом у Швейцарії, головою Українського комітету в Бельгії. 1923–1926 – співробітник часопису «Національна думка». Член першого Проводу українських націоналістів (1928), учасник установчого Конгресу ОУН (Відень, 1929) і відтоді політичний та ідеологічний референт у Проводі ОУН, від 1940 – у Проводі ОУН(м). Автор численних статей в журналі «Розбудова нації». В’язень німецького концтабору в Бреці (1944). Від 1948 член Української Національної Ради і її виконавчого органу (передпарламенту Державного центру УНР в екзилі). Писав статті на теми ідеології українського націоналізму й української міжнародної політики («Російський колоніалізм і совєтська імперія» (1958), «Наша позиція», «Шлях розбудови» та ин.).
Більше - тут: ІДЕОЛОГ ОУН – ДМИТРО АНДРІЄВСЬКИЙhttp://archive.is/201307021…/kmoun.info/news_print_482.html…
Немає коментарів:
Дописати коментар