Степан Охримович, працюючи в пополудневих годинах в Національному Музеї при вул. Мохнацького у Львові, натрапив у біблїотецї музею на брошуру призабутого тодї Миколи Міхновського ( всї тодї прославляли-захоплювалися «ґенїєм» Донцова –ред.) «Самостійна Україна», яка полонила його своїм націоналїстичним змістом. Знаючи педантичну натуру директора музею Іл. Свєнцїцького, Степан Охримович навіть не намагався пробувати її випозичити, але потайки взяв собі сам і дав друзям на зміну переписувати її в цїлому. Потім, піз навши ім’я першого проповідника Українського Націоналїзму, відшукав інші писання Миколи Міхновського, як от брошури «Справа українського робітницива в програмі УНП», «Справа українського селянства в програмі УНП» тощо.
Полїтичні ідеї Миколи Міхновського викладені в цих брошурах, полонили душу молодого Степана Охримовича і «дали ґрунт під ноги» ідеологічним гурткам української молодї, що саме тодї почали творитися в Західній Українї: «Орґанїзація Вищих Кляс Українських Ґімназій», «Група Української Державницької Молодї», юнацькі п’ятки УВО та врештї «Союз Української Націоналїстичної Молодї». Ті ідеологічні орґанїзації, що творилися спершу як спонтанний протест здорової Української молодї проти комуно-соціялїзму та полїтичного угодовства, стали на позиції Українського Націоналїзму, прийнявши за свої проголошувані Миколою Міхновським ідеї. Це було чітко відмічено вже в самій назві нової ідеологічної орґанїзації: «Союз Української Націоналїстичної Молодї». Не «національної», а «націо-налїстичної»! Щодо ріжницї між: окресленням «національний» і «націоналїстичний» провадилися тодї жваві дискусії.
ПЕТРО МІРЧУК «Історія ОУН 1920-1939 рр.»
Немає коментарів:
Дописати коментар