ДЯДЮША Сергій Іванович (26.09.1870, м. Хорол, тепер Полтавської обл. – 23.05.1933, Польща). Військовий діяч, педагог; командир 84-ї піхотної дивізії (1917), начальник штабу 4-го армійського корпусу (Румунський фронт), заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил Української Держави (1918), заступник начальника Генерального штабу Армії УНР, 1-й генерал-квартимейстер Головного управління Генерального штабу (з 1921), начальник старшинських академічних курсів Генерального штабу, член Вищої військової ради; звання – генерал-майор російської армії (6.12.1915), Генерального штабу генерал-поручник Армії УНР (07.1922).
Полтавської губернії. Закінчив Петровський кадетський корпус (м. Полтава), 1-е Павлівське військове училище (артилерійське відділення, Петербург, 1888) та Миколаївську академію Генерального штабу (1902). Нагороджений Золотою Георгіївською зброєю та всіма військовими відзнаками включно з орденом Святого Станіслава 1-го ступеня з мечами. З листопада 1920 р. – в таборах для інтернованих у Польщі.
Похований на православному цвинтарі у м. Каліш.
Полтавської губернії. Закінчив Петровський кадетський корпус (м. Полтава), 1-е Павлівське військове училище (артилерійське відділення, Петербург, 1888) та Миколаївську академію Генерального штабу (1902). Нагороджений Золотою Георгіївською зброєю та всіма військовими відзнаками включно з орденом Святого Станіслава 1-го ступеня з мечами. З листопада 1920 р. – в таборах для інтернованих у Польщі.
Похований на православному цвинтарі у м. Каліш.
“Незборима нація”
Немає коментарів:
Дописати коментар