середу, 15 березня 2017 р.

Черкащанин реставрує німецькі диво-мотоцикли

Місцеві дивуються, а поліція не зупиняє. Так реагують на старовинну техніку Ярослава Плодистого, на якій він іноді їздить вулицями свого села Білозір’я та Черкас. Чоловік понад 20 років займається реставрацією старовинних мотоциклів та вже зібрав чималу колекцію. Що має на показ – поділився із сайтом “Vikka.ua”.
Гордість колекції – напівгусеничний мотоцикл високої прохідності NZU Kettenkrad 1941 року випуску. Диво-техніка, схожа на танк, була на озброєнні Вермахту та збереглася в Україні в єдиному екземплярі.
“Цей мотоцикл я придбав у одного дідуся із Корсунщини 17 років тому. У 1960-ті роки до нього приходила міліція і хотіла забрати техніку на потреби сільського господарства. Щоб не віддавати, той зняв траки, а сам мотоцикл закопав біля лісу. Так він і зберігся до наших часів”, – розповідає реставратор.
Щоб відновити техніку, яка пережила буремні часи, знадобилося 7 років. При цьому кожну деталь, до найменшої, вдалося відновити у повній відповідності до оригіналу. Нові деталі виготовляли на замовлення у Чехії та Німеччині. Із Європи замовляли навіть “рідну” фарбу.
“Таких мотоциклів лишилося дуже мало, тому що після війни вони широко експлуатувалися і не витримували нашого бездоріжжя, полів. На той час їх конфісковувала міліція, військові. У Європі таких екземплярів лишилося пару сотень, не більше. А в Україні, наскільки мені відомо, він лишився один”, – каже Ярослав Плодистий.
На війні німці використовували цей мотоцикл для перевезення десантників, розвідувальників. На ньому стоїть оригінальний 1500-кубовий 36-сильний двигун марки “Опель” зразка 1936 року. Попри свою вагу з автомобіль – 1250 кг – цей штурмовий мотоцикл міг перевозити трьох людей та розвивати швидкість до 70 км/год.
“Він був прогресивним на свій час, у нього 6 передніх передач і три задніх. Але має і свої недоліки: тут 150 точок для змащування. Щоб його змастити, потрібна була ціла ремонтна бригада, яка витрачала на це три дні. Мінусом є й те, що він має вузьку базу, тому на бездоріжжі легко може перекинутися”, – розповідає черкащанин.
Такий гусеничний мотоцикл у повсякденні можна побачити хіба що у фільмах про війну. Тому, коли Ярослав Плодистий виїжджає на ньому у люди, демонструє на мотовиставках та байкерських зльотах, унікальна техніка не залишає байдужим нікого.
Усього в колекції черкащанина більше двох десятків ретро-мотоциклів.
Серед експонатів міні-музею – легендарний BMW R35 1949 року, відновлений до ідеального стану. 350-кубовий мотоцикл чоловік придбав у дідуся із Чернігова. Каже, той тримав двоколісного у своїй хаті, тому він дуже добре зберігся, вціліли навіть шини. Наразі на ньому їздить старший син Ярослава.
Ще один експонат, відреставрований восени минулого року, – триколісний Zundapp KS 750 із причепом, 1943 року випуску, який також використовувався у військових цілях.
“Цей штурмовий мотоцикл підвищеної прохідності міг тягнути два причепи або гармату. На заводі до них кріпилися залізні ящики по боках, а згодом їх замінили шкіряними сумками. У них возили продукти, білизну, хліб тощо. У комплекті до деяких мотоциклів йшла турель для кулемета, – зазначає чоловік. – Ще однією його особливістю є система магнето: він може їздити без акумулятора. Акумуляторна батарея була потрібна тільки для освітлення і сигналу”.
Наразі чоловік реставрує ще два раритетні мотоцикли – R5 1937 року і R4 1935 року випуску, які планує завершити вже в цьому році. У цілому в планах Ярослава Плодистого – поповнити свою колекцію ще не одним відреставрованим експонатом, які, можливо, стануть родзинкою його майбутнього міні-музею.

Немає коментарів:

Дописати коментар