Правила лагідної українізації

                                   
Сформулював для себе, як я бачу, правила лагідної українізації. Хто не згоден - читайте правило перше.

Правило перше: не повинно бути жодних правил. Українська мова збереглася всупереч правилам, указам, циркулярам та приписам.

Декілька років назад розмовляв з одним професором математики, між іншим патріотом, який цифрами доводив мені, що через пару років українська мова зникне з Центральної України, а через 10 років і Західної. Його пророцтво так і не здійснилося, та інші навряд здійсниться. Вибір мови – ірраціональна річ і не можливо розробити правила примусу переходу людини на українську.

Правило друге: жодного примусу! Той, хто каже, що людей на вулиці треба примусити говорити українською – провокатор.

Такий підхід може тільки завадити цій справі. Часи диктаторів пройшли, тим паче диктаторів національних. Їм залишилося місце тільки на обкладинках коміксів та мемах в соц.мережах.

Правило третє: наявність вибору. Це те, чого у нас немає.

У разі переходу на українську, особливо на Сході, ми зіткнемося зі звуженням власних прав. Почнемо з сайту Запорізької мерії, де новини пишуться російською, а закінчимо тролейбусом, де зупинки оголошують теж не державною. Тобто у людини повинен бути вибір і якщо вона робить його на користь української, то це повинно підтримуватися руками і ногами. З іншого боку в усіх країнах є державна дискримінація недержавних мов. Спробуйте звернутися до держ.службовця російською в Парижі, а потім кричати, що він вам повинен відповідати мовою Пушкіна.

Правило четверте: якість. Україномовний продукт повинен бути якіснішим за російськомовний.

Впевнений, що дубляж серіалу «Альф» зробив для популяризації української більше, ніж державна мовна політика тих часів. Інший приклад – Вікіпедія. Думаю, що багато хто зустрічався з необхідністю, при пошуку інформації на цьому сайті, переходити на іншу мову. Буде якісний продукт українською – будуть читати українською.

І останнє, п'яте правило: актуалізація проблеми.

Якщо людина знаходиться в комфортному стані, то їй немає потреби переходити в житті на іншу мову. Ми повинні постійно повертати її в точку постановки вибору. Якщо людина розуміє, що знайти для її дитини якісний російськомовний ВУЗ неможливо, то вона віддасть дитину в україномовну школу. Вибір на користь російської мови повинен супроводжуватися побутовими проблемами, а не навпаки полегшувати існування в соціумі.

Тепер щодо практики або як це зробити.

• Не масові протести, а спокійна та виважена державна політика в питаннях мови. Приведення мовного законодавства у відповідність до 10-ї статті Конституції.
• Припинити окозамилювання в пропаганді української. Треба повертати людину в точку вибору мови, а не розповідати російськомовній людині, що українська більш солов'їна, це тільки викликає додатковий супротив. Для російськомовної людини щодня повинно ставати питання: «Якою мовою вас обслужити?» , в першу чергу в державних установах. На вході в магазин повинна висіти об'ява: «Можете говорити українською, тут Вас зрозуміють». Тобто постійно повинен бути вибір, а, в ідеалі, за замовчуванням українська. Або навіть так, жартівливо: «Ви хочете говорити українською на вулиці чи вдома?

Не згоден - повертайся в перше правило )
                                                                      Олексій Мосейко