пʼятниця, 3 березня 2017 р.

Корсунський музей поповнився раритетними артефактами

Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник підбив підсумки по найцікавіших надходженнях музейних експонатів 2016 року. Серед принесеного і подарованого музею істориками, краєзнавцями і просто місцевими жителями – речі від уламку рога тура і супниці з набору посуду княгині Лопухіної-Давидової – до світлин з Майдану і зони АТО та мальованих портретів Героїв нашого часу. Повідомляють в управлінні культури Черкаської ОДА.
Окремої уваги заслуговують документальні свідчення політики утисків українців за часів більшовицької влади. Щойно Голодомор 1932-33 років винищив мільйони українців, а з селян Черкащини продовжували примусово збирати вирощене ними на власних садибах. Свідченням тому – письмові зобов’язання на поставку державі картоплі врожаю 1934 року колгоспницею колгоспу «Незаможник» с. Карашини Корсунського району Меланії Хіміченко. Так само було з масовим післявоєнним Голодом 1946-47 років. У самому Корсуні «лімітовано» відпускалися продукти – у експозицію потрапили продуктові картки, збережені «для історії» тодішнім працівником музею Миколою Черненком. А разом з тим, з кожного власника корови «по рознарядці» збирали молоко, не питаючи, чи хоче він його залишити для родини – збереглися розрахункові книжки 1947-48 років із обов’язкової поставки молока державі, видані корсунчанину Миколі Якубовському.
Все ж, найцікавіше надходження 2016 року – свинцева пломба з хрестом, датована орієнтовно ХVІІІ століттям (НА ФОТО) – її випадково викопали на городі в селі Кичинці Корсунського району. Пломбу передали до музейної експозиції член археологічного пошукового загону «Дніпро-Україна» Ігор Мусатенко та краєзнавець Сергій Мацюця. Пломба, вірогідно, із канцелярії Корсунського козацького полку і використовувалася для полкових документів.
Цікаво, що Кичинці, де знайдено цю пломбу – рідне село видатного археолога Леоніда Добровольського (1867-1928), який був членом Київського товариства охорони пам’ятників старовини та мистецтва, Київського відділення Імператорського воєнно-історичного товариства, Українського наукового товариства, Київського товариства старожитностей і мистецтв. А ще – входив до Історичного товариства Нестора-літописця, одним із напрямків діяльності якого було вивчення якраз епохи Козаччини.

Немає коментарів:

Дописати коментар