пʼятниця, 10 березня 2017 р.

РОЗКОЛ В КАТОЛИЦЬКІЙ ЦЕРКВІ?


Минулого тижня з’явилося повідомлення про те, що група кардиналів вважає, що Папа Франциск має піти у відставку, щоб уникнути катастрофічного розколу в Католицькій Церкві, пише у своєму блозі постійний дописувач видань Patheos i Crux о. Двайт Лонґенекер.
Розкол? Який розкол? – запитує о. Лонґенекер.
Насправді, сучасна Католицька Церква уже переживає розкол. Але це – розкол внутрішній, прихований від очей більшості.
Розкол цілком ясний. Але про нього не говориться. Ніхто не відважується говорити про це. Існує прірва між кардиналами. Вона розділяє єпископів. Вона ділить богословів. Вона розділяє парафіяльних священиків. Вона проходить між літургістами, катехитами, церковними служителями, музикантами, вчителями, журналістами і письменниками.
І це вже не є розкол між консерваторами і лібералами, між традиціоналістами і прогресистами.
Це вже розкол між тими хто вірить, що Ісус Христос є Сином Божим, Другою Особою Святої і Нероздільної Тройці, який народився від Діви і заснував Свою Церкву на землі, яка є надприродно сповнена Святим Духом і яка твердо стоятиме до кінця часів, і тими хто вважає інакше.
Ті, хто вважає інакше, це – модерністи. Це ті, що думають, що Церква – це людська конструкція, що це – просто історичний випадок, який стався дві тисячі років тому, це – збіг обставин і щасливих випадків. І саме тому, що вони вважають, що Церква – людська конструкція, що виникла у певному місці й у певний час, то Церква мусить адаптуватися відповідно до часу й культури, в якій Вона існує.
Це є велетенська прірва.  Це – розкол, який вже існує.
Чи є Церква установою заснованою Богом для вічного спасіння душ, чи це – суспільна конструкція, яку створили добрі люди, щоб зробити світ кращим?
Це є сьогодні розколом в середині Церкви. І кожен конфлікт в Церкві є відображенням цього розколу – від музики до архітектури, від мистецтва до католицької освіти, від літургії до літератури, від побожності до дисципліни і Вчення – все знову і знову звертається до цього розколу.
Природньо, я вірю в ту першу опцію: Церкву заснував Ісус Христос, Син Бога живого, наш Господь, заради кінцевої поразки сатани, заради спасіння душ і відкуплення світу через надприродні ласки, отримані через Жертву Ісуса Христа на хресті.
Все решта – від захисту навколишнього середовища до годування голодних, від прав робітників до відкриття їдалень для потребуючих, від освіти молоді до боротьби за мир і справедливість – усе це важливі, але все одно другорядні питання, які залежать і витікають із первинного і вічного приорітету.  
Розкол вже існує.
Все що потребується від кожного окремого католика – визначитись з якої сторони прірви він знаходиться.

Немає коментарів:

Дописати коментар