пʼятниця, 30 червня 2017 р.

Морський піхотинець: і наостанок декілька слів про Тенюха

Ігор Тенюх виконував обов’язки міністра оборони менше місяця. Це єдиний військовик, який уже у воєнний час не побоявся взяти на себе відповідальність керувати напіврозваленою армією. Крим – це його тема (подивіться біографію нижче). Його тема – захист держави і його тема – така необхідна у розкраденому й заселеному ворожою агентурою міністерстві люстрація.
Тенюха принесено в жертву боягузливому керівництву держави  не без руки Кремля. Він був кісткою в горлі Москви ще за часів їхньої інтервенції в Грузію. Тоді флот під командуванням Ігоря Тенюха загородив вхід до Севастопольської бухти російським кораблям. Це було важливим кроком, адже чорноморський флот РФ брав участь у інтервенції.
Також його називають ідеологом інформаційної війни проти базування ЧФ РФ у Криму. Відколи він очолював ВМС України (2006-2010) – докладав усіх зусиль, аби позбутися цієї порохової діжки. Зараз вона вибухнула. Тенюх попереджав. І був готовим до війни. Тепер критикани нагодовані. За їх нападками й істериками ніхто не чув Тенюха. Тепер є змога сказати про те, що він робив, і не бути при цьому «заглушеним». Отже:
1.       Міністр оборони Ігор Тенюх наполягав на введенні воєнного стану і здійсненні військового прориву у Крим. Однак за місяць анексії не ухвалено рішення про введення надзвичайного стану або воєнного стану. Військо виконує виключно політичні рішення. На підставі рішення РНБО та Указу Президента або рішення Верховної Ради України. У нас мирний час, тому дозвіл на знищення майна і зброї має дати РНБО та вище керівництво держави.
  1. Міністр оборони для вирішення правової ситуації виведення військ за межі військових частин і приведення армії з першого дня вимагав оголошення військових навчань. Усі були проти. Тенюх наполіг і уперше за останні роки проведено масштабні навчання з реальними бойовими стрільбами, залученням авіації.
  2. Безпосереднє керівництво армією та віддання наказів здійснює Генштаб. Солдати згідно з військовим статутом мають право застосовувати зброю, окремо усім військовим у Криму було віддано накази застосовувати зброю.
  3. Міністр Тенюх вимагав негайно створити Урядову комісію – досі не створено.
  4. Міністр оборони з першого дня вимагав провести мобілізацію. Із запізненням ухвалено рішення про часткову відмобілізацію. Вперше з часів війни в Афганістані і вперше в роки Незалежності – проведено відмобілізацію в ЗСУ та оголошено набір у Національну гвардію. На цьому етапі планується залучити 40000 осіб.
  5. Коли Тенюха було призначено – усі кораблі уже були заблоковані. Тенюх дав наказ «Сагайдачному» йти в Одесу, а не в Севастополь, врятувавши його від полону і захоплення. Тенюх передислокував усю морську авіацію в Миколаїв.
  1. Росія не хоче бачити міністра оборони націоналіста. Російські плани – деморалізація, компрометація української влади і керівництва ЗСУ.
  2. Міністр почав очищення ЗСУ і Генштабу від агентури Москви.
  3. Міністр почав перекривати корупційні схеми і фінансові зловживання, зокрема у департаменті закупівлі майна.

Біографія Ігоря Тенюха.
    У 1982 завершив навчання у Ленінградському вищому військово-морському училищі імені М. В. Фрунзе.
    З 1982 — командир мінно-торпедної бойової частини корабля ВМФ СРСР.
    У 1983–1991 — командир рейдового тральщика, командир перегінного екіпажу, старший помічник командира морського тральщика, командир морського тральщика, начальник відділу зберігання озброєння і техніки бази мінного та протичовнового озброєння ВМФ СРСР.
    У 1990–1994 — депутат Севастопольської міськради.
    У 1994 завершив навчання в Інституті іноземних мов Міністерства оборони США (м. Монтерей).
    У 1991–1995 - старший офіцер відділу забезпечення бойових дій управління ВМС Міністерства оборони України, начальник відділу напрямків управління ВМС Головного штабу ЗС України, начальник відділу напрямків Головного оперативного управління Генштабу ЗС України.
    У 1997 — завершив навчання у Академії Збройних Сил України на факультеті підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня.
    У 1997–2005 — командир бриґади надводних кораблів, керівник оргґрупи з формування ескадри різнорідних сил, командир ескадри різнорідних сил ВМС України. Активний учасник Помаранчевої революції.
    Виконуючий обов'язки командувача Спільної чорноморської ґрупи військово-морської співпраці«BlackSeaFOR» (2002).
    З листопада 2004 до січня 2005 — член Комітету національного порятунку.
    З листопада 2005 — заступник начальника Генштабу ЗС України.
    Від червня 2006 — віце-адмірал.
    Від березня 2006 до березня 2010 — командувач ВМС України.
    Від 2008 — адмірал.
    З квітня 2010 — Президент України Віктор Янукович звільнив колишнього командувача ВМС Збройних сил України Ігоря Тенюха з військової служби.
    З 27 лютого 2014 до 25 березня 2014 — виконувач обов'язків Міністра оборони України в уряді Арсенія Яценюка.
Андрій Крук

Немає коментарів:

Дописати коментар