ЦІНИ В СЕРЕДНЬОВІЧЧІ: ЩО МОЖНА БУЛО КУПИТИ ЗА КІЛОГРАМ СРІБЛА?

Загальновідомо, що вихідці зі Скандинавії були наймобільнішим народом Європи. Саме вони складали більшість серед торговців з країнами Сходу та Візантії, були першопрохідцями стратегічно важливихторгових шляхів і тим самим поєднували культури, які до цього часу залишались ізольованими.

Побутує думка, що основними предметами експорту скандинавів у країни Сходу були: віск, хутро дикихтварин, мед і т. д. Коли історики почали опрацьовувати письмові джерела, то дійшли висновку, що продаж звичайних побутових речей не міг давати такого значного прибутку. Таким товаром, який би коштував зазначених сум, могли бути раби.

І очевидно, що великі торгові шляхи, у першу чергу ті, які вели до країн Сходу, засновувались наработоргівлі.

Автор – Flemming Bau

Цю тезу підтримує Гліб Лєбєдєв, який на основі джерел спробував реконструювати середньовічні ціни. Своєрідним «доларом» Північної та Східної Європи був арабський дирхем. Ці монети знаходять практично у всіх скарбах як на Русі, так і у Скандинавії. Марка срібла, що дорівнювала близько 200 грамам срібла, прирівнювалась до 70 дирхемів, а одна візантійська номісма дорівнювала шістнадцяти дирхемам.

Арабський куфічний дирхем

Тепер, коли ми приблизно уявили як виглядав середньовічний обмінник валют, можемо розглянути скільки ж коштували різноманітні речі в ІХ – ХІ ст.

Зі скандинавських саг ми дізнаємось, що на Півночі рабиня коштувала одну марку срібла, тобто близько 70дирхемів, раби-чоловіки цінились дорожче і коштували близько 100 дирхемів. У Візантії їх можна було продати втричі дорожче, тобто за 300 дирхемів.

На Сході ж ціна раба чоловічої статі коливалась від 200 до 500 дирхемів, жінок араби оцінювали від 2250 дирхемів, а якщо якомусь еміру сподобалась рабиня, то її ціна могла досягати 15 000 дирхемів.

Як бачимо, торгівля могла приносити значні прибутки і вартувала всіх небезпек, які траплялись з купцями на торгових шляхах.

Скарби Епохи вікінгів з Північно Східної Англії

Для порівняння, у  Скандинавії корову можна було купити за 35 дирхемів, вівцю чи свиню за 10. У Візантійській імперії ціни на худобу були трохи вищими і дорівнювали 48-50 дирхемів за корову, за свиню –16.

0.5-0.75 марки у Скандинавії коштував меч середньої якості або кінь, 0.25 марок – спис.

Таким чином, за кілограм срібла ви б купили приблизно 5 рабинь, на яких могли заробити цілий статок на Близькому Сході. Інша справа, що для того аби його отримати вам довелось би грабувати християнські монастирі десь на півночі Англії, бо у власності середньостатистичного скандинава знаходилось близько 100 грамів срібла, або половина марки.