Українці знову відчувають себе у паралельній реальності, де панує повне безправ’я, злидні і безвихідь, на фоні іншої – успішної, правової, демократичної країни, про яку щодня чути по телевізору від провладних політиків та чиновників різного калібру. Це ж відбувалося і за попередньої влади януковичів – тулубів, коли владці жили ніби на Марсі, не реагуючи на біди народу, не розуміючи прагнення людей, нахабно грабуючи країну. Доки не вийшов Майдан і не сказав: дістало!
І цей потужний голос народу, після піврічного жорсткого протистояння і сотні смертей, нарешті почули.
Однак, як виявилось згодом, зовсім не для того, щоб зруйнувати корупційні схеми, усунути від державних фінансових потоків олігархічні групи, подолати беззаконня і право сили. Система просто змінила маску: із диктаторської Януковича на іншу, більш європейську і освічену з виду, однак суті самої системи це не змінило. Саме тому у владних кріслах продовжує сидіти чимало стовпів попереднього «біло-голубого» режиму, за посади продовжують ходити валізки з грошима, поліція і прокуратура продовжують кришувати злочинні схеми, у селян відбирають землю, сильніші «віджимають» бізнес у слабших, вибори фальсифікуються, а старі фальсифікатори знову в ціні, бо ж нікого з них і не збирались садити, справи по Майдану у найглибших закутках прокуратури заростають павутинням. Тарифи ростуть, разом із цінами на продукти, зарплати і пенсії невблаганно «всихають», як шагренева шкура. А в цей час на фронті гинуть патріоти, і війна, яку обіцяли завершити за кілька тижнів, невблаганно затягується на роки. Про Крим вже майже не говорять, мова йде про можливу здачу Донецької і Луганської областей…
Відчуття паралельної реальності повернулось із сильнішим присмаком гіркоти. Бо коли виходить на люди Прем’єр-Міністр і говорить, що у світі вражені успішністю економічних реформ в Україні, – просто не віриться, що високопосадовець має на увазі ту ж країну, в якій живемо ми! Або коли Президент говорить про невідворотність «комунізму» для простих громадян, от тільки ще пару поправочок в Конституцію внесуть, громади об’єднають, села поукрупнюють і оптимізують школи. Однак свій «Рошен», як обіцяв перед виборами, – не продає, і «за старою звичкою» пропихає на ключові посади родичів та колег по бізнесу…
Полуда з кожним днем все більше спадає, народ побачив те, у що уперто відмовлявся вірити: так звана державна еліта України так і не стала українською і державницькою, бо цинічно й уперто дбає виключно про свої статки, зручності і комфорт. Якщо вигідно, готова торгувати і вести бізнес хоч із самим Путіним, заради наживи розкрадати виснажений війною бюджет, задля чергових подачок від МВФ, які можна подерибанити, пустити злиднями і приректи на голодну смерть дві третини українців. І красиві виступи, проникливі звернення до народу чи аргументовані доводи про «непосильні труднощі й титанічні зусилля» на ниві реформ, – вже не мають тієї оманливо-гіпнотичної дії, як раніше. Люди перестали самообманюватись, тож прірва між народом і владою стрімко поглибилась, більше, ніж при Януковичі.
Фактично, нинішня влада, як і попередня, вибудувала між собою і народом барикаду… Так, януковичі-тулуби нагорнули ту барикаду в свій донецько-бульдозерний спосіб. Нинішні ж діють більш витончено, тихою сапою… Та результат той же, – величезна прірва між владодержцями і пересічними громадянами. Але тепер людям буде набагато простіше розуміти, хто по який бік тієї барикади. Так саме політичні сили, громадські об’єднання, активісти мають зайняти чітку позицію, – з ким вони і за що?
Черкащанам знову потрібно гуртуватись у нову опозиційну народну коаліцію, щоб зламати хребет кланово-олігархічній системі, бо причина хвороби нашої держави не усунута, тож рецидиви триватимуть – ще гостріші і небезпечніші.
Тому громадсько-політичний Рух Черкащини розпочав формувати таке широке патріотичне об’єднання, куди можуть увійти політичні партії, громадянські структури, окремі активісти, – усі, хто відчуває, що країна знову котиться у прірву. До речі, вже кілька громадських організацій та партійних осередків Черкащини долучилися до формування такого об’єднання.
Нова система порошенків-ткаченків, як і колишня януковичів-тулубів, боїться лише одного – масового народного спротиву, організованого громадянського наступу по всьому фронту боротьби з корупцією, беззаконням, свавіллям влади. Вона буде істерично верещати на кожен вияв організованого протесту, як-то було, наприклад, із акціями проти свавілля «Нашої Ряби», вішатиме активістам ярлики «посіпак Путіна», сходитиме чорним піаром і хвилями бруду. Однак кришити цю брилу можна тільки так.
Немає коментарів:
Дописати коментар