Губернатор Юрій Ткаченко та ректор ЧНУ Олександр Черевко «репресували» екс-голову Черкаської обласної ради Валентину Коваленко, яка очолила область у криваві часи Революції Гідності, коли тодішній голова ОДА Сергій Тулуб утік від гніву народу за кордон: їй за надуманю причиною відмовили у працевлаштуванні в рідному університеті. Про це Коваленко написала на своїй сторінці у “Фейсбук” і виклала документи, які має на руках.
Після перевиборів облради нова-стара команда «реформаторів» не довірила Коваленко кермо, бо й під час своєї каденції вона мала принципову позицію, зокрема стала на бік народу у конфлікті із «Нашою Рябою», і під час спроби масштабно фальсифікувати результати голосування на місцевих виборах на користь БПП не змовчала. Однак цього виявилось замало, адже Коваленко є чинним депутатом обласної ради і щосесії «псує нерви» Ткаченку своїми вимогами то громади слухати, то школи не закривати.
Словом, на Коваленко вирішили «вплинути». А оскільки вона мала поновлюватись на роботу в ЧНУ, де працювала до обрання на посаду голови, то й діяти вирішено було саме через університет. Як відомо, його рік тому очолив «наставник» Юрія Ткаченка екс-губернатор Черкащини помаранчевих часів Олександр Черевко, про чиї «тиранські» методи впливу на підлеглих свого часу в області складали легенди.
Тож пан Черевко викинув заяву Коваленко про поновлення у кошик для сміття, а на словах їй видав: мовляв, її «неправильна» депутатська позиція буде коштувати роботи. Словом, або «виправляємось», або йдемо на вулицю. І це при тому, що на кафедрі, куди збиралась повертатись Валентина Михайлівна, із нею є лише три викладачі, які мають відповідні звання, щоб упоратись із завалами методики літератури. Однак, за офіційною версією пана Черевка, годин для Коваленко немає, а якщо завідувач кафедри почне про це десь публічно говорити, то і йому у присутності всіх викладачів пригрозили звільненням.
Діалог між ректором Валентина Михайлівна переказала на своїй сторінці у “Фейсбук”:
“Черевко до мене: «Ви виступаєте проти політики ректора і вченої ради університету, тому яке ви до нього маєте відношення? Ви виступали проти об’єднання з інститутом банківської справи разом із «свободівцями»!», «Ви нічого не зробили для університету на посаді голови обласної ради!», «Ви відкриваєте ногами двері до мого кабінету і мені погрожуєте «Правим сектором» і «Автомайданом», зрештою — «Ви втратили можливість повернутися на свою посаду в університеті, годин на кафедрі немає, ви хочете, щоб я відібрав години в інвалідів і молодих викладачів та дав заможній Коваленко? Ви хотіли і в раді отримати гроші, та ще й в університет повернутися?» і т.д. А ви, друзі і колеги, уявляєте собі, як я до Черевка в кабінет відчиняю двері ногами? Та ще й погрожую! Треба, щоб тремтіла зі страху, а тут … двері ногами? Сміх крізь сльози…”, – зазначає екс-голова облради.
Згадав Черевко Коваленко і її дрібніші “капості”: не виступила за насильницьке приєднання Інституту банківської справи до ЧНУ, за яке агітував сам Черевко, але повстав викладацький склад інституту та студенти, і навіть те, що не вшанувала помпезно обрання Черевка ректором на сесії обласної ради, коли була головою.
У той же час, за словами Коваленко, яка, до речі, свого часу була другою у рейтингу двохсот доцентів університету за результатами роботи, сам Черевко “убиває” університет, перетворююючи його на будівельний майданчик для церков, таку собі міні “Золоту підкову”, сприяє розвитку “сексотства та колаборантства”, замість того, щоб дбати про повернення ЧНУ у сотню кращих вишів України.
«Важко схилила голови наша інтелігенція, наша українська надія від усвідомлення наслідків такого «ректорства» абсолютно чужої в системі освіти, зокрема вищій школі людини. Але найстрашніше, що це прояв повного реваншу антинародної, як ми її називали, чи то кучмівської, а потім Януковської, а, по суті, комуністично-олігархічно-путінської системи, проти якої боролись ще наші українські дисиденти, проти якої виступили українці, виборюючи свою незалежність. Вона відродилась у ще потворнішій формі, замаскованій вишиванками, але такій, яка як іржа роз’їдає підвалини держави», – прокоментувала ситуацію сама Валентина Коваленко.
За символічним збігом обставин саме у ці дні Валентину Коваленко обрали головою Черкаської обласної організації Народного Руху України, партії В’ячеслава Чорновола, дисидентів та репресованих, яка на початку дев’яностих років 20 століття ту систему спробувала зламати.
Немає коментарів:
Дописати коментар