Лещенкогейт відбив важливі проблеми українського суспільства, оголивши його недоліки і показавши, як далекі ми ще від успішного європейського суспільства.
Але, перш за все, фабула. Лещенко купив квартиру. Дорогу квартиру. За це його атакували, використавши покупку як інформаційний привід для дискредитації. Але історія адже починається не з цього моменту. Як в деяких фільмах, щоб зрозуміти перші хвилини сюжету, режисер нас переносить назад в часі. Атаки на Лещенко йдуть вже давно. Причому йдуть організовано і скоординовано. Здійснюють їх в основному люди, яких прийнято називати "порохоботамі", а простіше кажучи, керовані звідкись із оточення президента. Цього разу вони навіть отримали підтримку на найвищому рівні.
І останні місяці показують, що Лещенко їм як скалка в дупі. При тому, що це абсолютно звичайний депутат, який не має рейтингу, партії та інших атрибутів політичних супротивників. Таким чином, вони борються не з Лещенко. Вони борються з самою боротьбою суспільства з корупцією, яка, про сюрприз, процвітає в Україні і зараз. Їх метод відомий в українській політиці як "Сам дурень", часто застосовують адвокати в США, дискредитуючи свідка. Якщо хтось бачив, як бос мафії вбив людину, то треба сказати, що свідок алкоголік, аморальний тип і довіряти йому не можна. Ну і що, що бачив. Адже йому не можна вірити, адже він в дитинстві цукерку вкрав у сестрички. Для цього підходу характерна фокусування як дрібниці, яка роздувається і робиться порівнянної з проблемою реальної корупції. І підганяється під стандартну тему російської пропаганди - всі однакові, вірити нікому не можна.
Ми бачили вже ні раз. Їх не хвилюють яхти Хомутинника, будинки Кононенко, пожежні машини Ляшко або фабрики Пашинського. Вони атакують Айварас, коли той говорить про корупцію і тиск з боку Кононенко, вони атакують Саакашвілі, коли той заявляє про корупцію на державній підприємствах. Вони нападають на Лещенко, коли той пише про Кононенко, Гранівському та інших корупційних зірках сьогоднішньої України. Причому, адже Сергій Лещенко почав боротися з корупцією, коли це ще не було трендом. Коли в суспільстві не було розуміння, що це найбільша проблема України, яка не дає їй рухатися вперед. Коли його розслідування могли завершитися обструкцією в фейсбуці, а фізичним усуненням. Він писав про Януковича і його команду тоді, коли роботодавці його сьогоднішніх атакеров ще плазували перед сильним лідером. І заслуга його в тому, що Майдан відбувся, величезна.
Але атакують і атакують. З них нічого не візьмеш. Це їхня робота. З ними не треба сперечатися, їх можна просто читати і робити висновки. Про те, що хоче нам зараз сказати адміністрація президента. Тому їх позиція в "квартирному питанні" не сюрприз, вона не може ні засмучувати ні радувати. Другі учасники, це співробітники безлічі контор, до сих пір знаходяться у власності Сім'ї Януковича. Вони дискредитують НЕ Лещенко, а саму ідею реформ в його особі. Вони точно також атакують патрульну поліцію, роздуваючи з мухи слона. Їх головне завдання - дискредитувати сам принцип реформ, показати, що "всі однакові", що нічого не змінюється. І давайте жити як і раніше. З ними теж все ясно. Не дарма людям в медіа Курченко досі платять зарплату.
Прикро не через них. Прикро, що в цей раз величезна кількість звичайних людей підтримало напад на Лещенко. Причому, їх змусило це зробити апелювання до гірших якостей людини-совка. Перш за все, це усталений стереотип, що бути успішним соромно. Що заробляти гроші погано. Що хороша людина - це завжди тільки бідна людина. Це глибоко сидить в українському суспільстві і без реформи цієї компоненти ви ніколи не побудуєте успішне суспільство. Для цього треба реформувати і українську церкву, яка застрягла в Середньовіччі. Все це записано на підкірку. Не можна бути багатим. Там тільки злодії.
Два успішних людей вирішують об'єднати свою долі і купують квартиру. Так, може бути з ремонтом вона буде коштувати 400 тисяч доларів. Нехай так. Таким чином, кожна сторона дає по 200 тисяч доларів. І тут виявляється, що для успішного відбувся людини старше 30 років, який пише книги, статті та є співвласником медіа, просто таки злочин мати таку суму. Ми всі продовжуємо жити в суспільстві, для якого треба, щоб не було багатих, а не не було бідних. При цьому, Лещенко навіть пояснив як формується ця сума. При тому, що тільки за останні роки у нього доходів накопичилося на 100 тисяч доларів. І питання виникають тільки до кредиту від Притули. Т е найбільший ризик, це те, що Лещенко, о Боже, отримував до цього частина зарплати в конверті. Як не характерно для України? Хто тут буде кидати камінь? І це навіть не факт, це найгірший з варіантів. Якщо, звичайно, ви не вважаєте, що Притула хоче підкупити депутата Лещенко.
І безліч начебто сучасних людей вважає неможливим успішність і, в тому числі ведений банальної заздрістю, так характерної для більшовиків, кричать "ату". Це не сюрприз. Україна інфантильні і безвідповідальні в своїй масі. І вони повинні були б це зробити. Просто адже всі ми хочемо, щоб країна змінювалася. І це ставало минулим.
Друга мерзенна риса українського суспільства, яка проявилася тут, це секзізм. Скільки зовні європейських людей раптом почали заявляти, що "Чоловік повинен платити за жінку" та іншу нісенітницю. Яка в перекладі означає їх впевненість, що місце жінки на кухні і в спальні. І все. І ці люди хочуть в Європу? І вони вимагають безвізовий режим? Так за такі коментарі в тому ж ЄС або штатах вони б вже збирали гроші на адвокатів.
Жінка може бути успішною. Для чоловіка і жінки природні партнерські відносини, коли кожен приносить у відносини то зі свого боку, в тому числі і матеріальні блага. Якби квартиру купувала так не улюблена Ані Лорак, ви б здивувалися? Чому ж у ді-джея не може бути таких грошей? І що жахливого в тому, що вони купують квартиру удвох? Не кажучи вже про маніпуляції, коли популярного і відомого музиканта порівнюють з бабусею Суса або дружиною Матіоса. Хлопці, всі ці "багаті дружини" - лише офшорне доповнення до чоловіків, які нічого не домагалися самі.І порівняння тут з самодостатнім успішною людиною просто не уместни.Ілі ви бачите ризик, що під впливом депутата Лещенко його жінку запрошують в клуби по всьому світу Чи можна нічого не розуміти в електронній музиці, але ж її слухають, а значить це приносить дохід. Слухають по всьому світу, а значить приносить дохід хороший.
Отже, двоє людей, які заробляли гроші роки до цього, принесли їх в загальний казан, поклали на рахунок в банку і здійснили платіж. Вони не зробили жодного злочину, все зробили офіційно і прозоро. Ніхто не купував квартиру кешем, не записував її на свою бабусю, не заперечив очевидних фактів. Але суспільство вирішило грати на стороні своїх головних ворогів. Суспільство атаки не корупціонерів, через які гальмуються реформи в Україні, не йдуть іноземні інвестиції і не проходить приватизація. Ні, суспільство йде на поводу у розумних корупціонерів і атакує свого головного союзника. Це сумно. Це сумно. І це нерозумно.
І так, Лещенко напевно міг не купувати таку квартиру. Міг купити простіше. Цікаво, якби він купив квартиру за 200 тисяч доларів, не було б такої така? Була б. Ціна ж не важлива, потрібен привід. Напевно, Лещенко міг не купувати квартиру. Знімати її і все. І напевно робив би так, якби не жінка. Да да, сексизм процвітає, всі біди від жінок. Але дорослі люди подумали і вирішили купити квартиру. Всупереч очікуваному. Хтось скаже, що це було сміливо. Хтось, що це нерозумно. Але це його особистий вибір, підставлятися чи ні під удар від своїх опонентів. А вибір суспільства зовсім інший. І дуже часто воно, це суспільство, робить його абсолютно не вірно. Купуючись на маніпуляції і граючи на боці своїх ворогів.
Сергій Фурса
Немає коментарів:
Дописати коментар