Два слова про Ларіона Загороднього, справу якого сьогодні розгляда. Апеляційний суд Київської області
У 1922-му Холодноярська організація мала дві округи. 1-ю (Холодноярською, Єлисаветградсько-Олександрійською) керував Герасим Нестеренко-Орел, 2-ю (Чигиринсько-Звенигородською плюс Чорний ліс на Єлисаветградщині) – Ларіон Загородній.
Ларіон Захарович Загородній народився 16 березня 1897 р. в с. Кошарки (Юзефівка) Златопільської волості Чигиринського повіту Київської губернії. Нерухомістю не володів, батьки землі не мали, вирощували хліб на орендованій землі…
У серпні 1919 р. під час денікінської окупації Ларіон зібрав загін у 25 шабель і почав діяти в районі Златополя. У дні більшовицької окупації вступив до загону Дорошенка і Цвітковського. Під час Знам’янського повстання 1920-го влився до загону Олександра Кваші, який оперував у Нерубаївському лісі. Коли на їхній терен прийшла 1-ша Олександрійська (Степова) дивізія Костя Блакитного, Кваша і Загородній приєдналися до неї. Близько трьох місяців Загородній служив значковим у Степовій дивізії. Коли степовики в другій половині жовтня 1920 р. відійшли на південь, Загородній залишився в рідній місцевості. Пішов до Пилипа Хмари, в загоні якого був чотовим. У 1921-му Загородній – командир 1-го Холодноярського кінного полку, який підпорядковувався безпосередньо Пилипові Хмарі. Діяв у Чигиринському, Олександрійському, Єлисаветградському та інших повітах. У жовтні 1921-го об’єднав під своїм керівництвом загони Мефодія Голика-Залізняка та Архипа Бондаренка.
1922 року Загородньому підпорядковувалися Мефодій Голик-Залізняк, Денис Гупало і Чорний Ворон (Лебединський).
Арештували Ларіона Загороднього 29 вересня 1922 р. в м. Звенигородці на інспірованому чекістами “з’їзді отаманів”. Під арештом перебував у Лук’янівській в’язниці м. Києва. Ось уривок “Заключения по делу № 446/7971”: “...1. Ат. Завгородний с начала 1919 г. начинает вести партизанско-бандитскую работу... Действия Завгороднего не самостоятельны, он работает по указаниям и инструкциям закордонного петлюровского штаба...” Далі перераховуються деякі бої, в яких отаман брав участь, зокрема бої з червоними частинами під селами Тиліткою, Хайківкою, Пастирським, Бовтишкою, Розумівкою, Матвіївкою, під Лебединським монастирем (у березні 1921 р.), нескінченні бої у квітні 1922 р., бій у с. Федвар, убивства комнезамівців, міліціонерів, комуністів і комсомольців цього села…
Сьогодні дуже добре сказав історик Олександр Палій на 1-му Національному каналі радіо. “Убити сексота чи окупанта, що ж в цьому поганого?”
Слава холодноярцям, які нищили окупантів і колаборантів!
Ларіон Захарович Загородній народився 16 березня 1897 р. в с. Кошарки (Юзефівка) Златопільської волості Чигиринського повіту Київської губернії. Нерухомістю не володів, батьки землі не мали, вирощували хліб на орендованій землі…
У серпні 1919 р. під час денікінської окупації Ларіон зібрав загін у 25 шабель і почав діяти в районі Златополя. У дні більшовицької окупації вступив до загону Дорошенка і Цвітковського. Під час Знам’янського повстання 1920-го влився до загону Олександра Кваші, який оперував у Нерубаївському лісі. Коли на їхній терен прийшла 1-ша Олександрійська (Степова) дивізія Костя Блакитного, Кваша і Загородній приєдналися до неї. Близько трьох місяців Загородній служив значковим у Степовій дивізії. Коли степовики в другій половині жовтня 1920 р. відійшли на південь, Загородній залишився в рідній місцевості. Пішов до Пилипа Хмари, в загоні якого був чотовим. У 1921-му Загородній – командир 1-го Холодноярського кінного полку, який підпорядковувався безпосередньо Пилипові Хмарі. Діяв у Чигиринському, Олександрійському, Єлисаветградському та інших повітах. У жовтні 1921-го об’єднав під своїм керівництвом загони Мефодія Голика-Залізняка та Архипа Бондаренка.
1922 року Загородньому підпорядковувалися Мефодій Голик-Залізняк, Денис Гупало і Чорний Ворон (Лебединський).
Арештували Ларіона Загороднього 29 вересня 1922 р. в м. Звенигородці на інспірованому чекістами “з’їзді отаманів”. Під арештом перебував у Лук’янівській в’язниці м. Києва. Ось уривок “Заключения по делу № 446/7971”: “...1. Ат. Завгородний с начала 1919 г. начинает вести партизанско-бандитскую работу... Действия Завгороднего не самостоятельны, он работает по указаниям и инструкциям закордонного петлюровского штаба...” Далі перераховуються деякі бої, в яких отаман брав участь, зокрема бої з червоними частинами під селами Тиліткою, Хайківкою, Пастирським, Бовтишкою, Розумівкою, Матвіївкою, під Лебединським монастирем (у березні 1921 р.), нескінченні бої у квітні 1922 р., бій у с. Федвар, убивства комнезамівців, міліціонерів, комуністів і комсомольців цього села…
Сьогодні дуже добре сказав історик Олександр Палій на 1-му Національному каналі радіо. “Убити сексота чи окупанта, що ж в цьому поганого?”
Слава холодноярцям, які нищили окупантів і колаборантів!
Роман КОВАЛЬ
Немає коментарів:
Дописати коментар