Любіть Україну! Вона – ось така…

«Ректор Черевко позбавив мене можливості повернутися у рідний університет. Як писав наш славний Тарас Григорович, — «доборолась Україна до самого краю…». Так починає розповідь про свої поневіряння екс-голова Черкаської облради Валентина Коваленко на Фейсбуці. Отримати насолоду від сповіді Поета й Громадянина, витриманої в стилі «коли в мене руки в боки, тоді мені вже плювати, де там твою тюбєтєйка», можна тут. 

Нагадаємо, що Валентина Михайлівна працювала головою Черкаської облради з березня 2014 року по листопад 2015-го. До того – займалася викладацькою діяльністю в Черкаському національному університеті, є автором кількох поетичних збірок. 

У листопаді 2015-го року була обрана депутатом Черкаської облради від всеукраїнського об`єднання «Черкащани». Спробувала вдруге пройти в «головихи», але не склалося…

Ректор ЧНУ Олександр Черевко – екс-голова Черкаської ОДА в 2005-2010 роках. Ректором ЧНУ обраний в квітні 2015 року, перемігши на перших в області прямих виборах у внз. 

Черевко – доктор наук. Коваленко – кандидат. Якщо наукові успіхи й педагогічні таланти Валентини Михайлівни ні в кого сумнівів не викликають, то професорство Олександра Володимировича провокує злостиве скреготіння в окремих поплентачів науково-технічного прогресу. 

Але найголовніше, що скандал про працевлаштування Коваленко в ЧНУ – ментально українська історія, в якій одна дійова особа говорить правду, але багато чого недоговорює, інша – формально права на 100 %, але…Теж недоговорює…

Валентина Михайлівна не те, щоб каже неправду. Просто вона каже не все…А насправді ця мудра й практична жінка, не обравшись головою облради в листопаді 2015 року, постала перед вибором. 

Навчальний рік у розпалі. Вона має лише 0,25 ставки за сумісництвом на кафедрі української літератури й компаративістики ЧНУ. «Брудними» це усього 1 470 гривень. Ніхто серед року їй нічого перспективного в плані фінансів не запропонує. 

А на посаді голови облради Валентина Михайлівна півтора роки вела скромне, але достойне життя успішної жінки – солідна зарплата, надбавки за інтенсивність праці (читатитут і тут). Звикла не те, щоб до розкошів. Але – відчула себе жінкою, чия врода й талант отримали солідну бюджетну підтримку. 

Так от: після відставки Коваленко мала законну можливість впродовж півроку щомісяця отримувати з бюджету суму, що дорівнювала її місячній зарплаті на посаді голови облради. Це – 14 900 гривень. 

Що обрати - 14 900-т за «файні очі» чи 1 470 – за невдячну працю сумісника-сіяча-компоративіста?

Валентина Михайлівна зробила мудрий вибір. 17 листопада 2015 року (за 3 доби до голосування за голову облради) вона подає заяву на ім`я ректора з проханням звільнити її з посади за згодою сторін. 

Ставши тимчасово безробітною, вона звернулася до Черкаської облради з проханням про матеріальну підтримку. Законних підстав відмовити їй у цьому облрада не мала…

Суттєвий момент: після задоволення Черевком її заяви Валентина Михайлівна …перестала вважатися працівником ЧНУ. 

Як відомо, будь-яка «шара» колись закінчується. Піврічний бюджетний «дощ» у кишені Валентини Михайлівни перестав крапати. 

І після цього старий бойовий побратим, завідувач кафедри української літератури й компаративістики Володимир Поліщук попросив трьох підлеглих…добровільно відмовитися від 0,33 ставки на користь Поета й Громадянина. 

Викладачі вчинили прагматично, як і Коваленко в листопаді 2015-го. А саме – поскаржилися університетському начальству на волюнтаризм Поліщука. 

Оскільки формально Коваленко пішла з ЧНУ, то ректор мав підстави розвести долоні й сказати: «А ми мусимо спочатку давати роботу своїм викладачам…»

У цієї історії є й інший бік, про який не скажуть ні Черевко, ні Коваленко. Обидва народилися в селі. Обидва були при високих адміністративних посадах. Обидва, ставши першими особами, тримали при ході підборіддя значно вище лоба. 

У межах світоглядних координат Олександра Володимировича дуже важливо, щоб Валентина Михайлівна прийшла й попросилася. А Валентина Михайлівна встигла звикнути, що вона «верхня». 

Ректор такого внз, як ЧНУ, має можливості працевлаштувати будь-кого. В Україні взагалі будь-хто може викладати в будь-якому внз. Хто про це знає краще за самого Олександра Володимировича, який кілька років тому числився викладачем ЧДТУ, але – не викладав там? 

Негарно, коли колишній губернатор не бере на роботу колишнього голову облради. Навіть будучи при цьому формально правим. 

Негарно, коли колишній голова облради, незграбно маскуючи меркантильні інтереси, репетує на весь Казбет «Україна гине…»

По-сільському все це, зовсім не по-професорськи…

Любіть Україну! Вона – ось така…

Сергій Цюрюпа