Зрозумійте ж ви, це храм, людина приходить Господа побачити і щось добре від нього почути, батюшка співає, транслює, паску прямо на очах освячується, це чудо! І раптом грає хтось в кутку, покемони, хіба можна з рогатими думками в храм ходити? У сусідки син Сіка, двадцять три роки, від армії Сіка, в храм привели, батюшка побризкав, занурив, молитву прочитав, бас такий гарний, хор, какао тепер, але очі ясні-ясні! Хіба можна ось це все ось так взяти - і немає. У гральних якусь перетворити, щоб біс з супутника стрибав і смартфонів, де не слід. Гаразд, мене хустку захистить, алюмінієві нитки, сама вплітала - а хлопчик маленький? Він же грає сьогодні, а завтра піде зарубає когось чим Бог послав, це ж розуміти треба. І не допускати нікого, ніколи, нікуди і ні в якому разі.
Немає коментарів:
Дописати коментар