понеділок, 19 червня 2017 р.

УКРАЇНСЬКИЙ АНТИ-НАРОД: ПОЧАТОК ФОРМУВАННЯ

                      Картинки по запросу лгбт
Цьогорічний гей-парад у Києві вийшов значно сміливішим за попередні. І в цьому немає нічого дивного. ЛГБТ діють продумано і досягають перемог поетапно. Спершу намагаються викликати у суспільстві жалість до сексуальних збоченців, потім пропагують толерантність, потім вимагають “рівності”, потім здобувають привілеї і лиш пройшовши всі ці стадії переходять до введення безпосередніх репресій проти тих, хто не приймає їхньої ідеології. “Одностатеві шлюби” запроваджуються не відразу. Не відразу вводяться заняття з “сексуальної освіти” у школах та дитячих садочках. Все робиться поетапно, аби не збунтувати суспільство, а лише повільно приготувати його до запровадження протиприродних змін. Гей-паради проводяться за такою ж самою логікою.

Можна виділити три моменти, які показали радикалізацію форми проведення гей-параду. По-перше, на ньому були присутні звичні для гей-парадів трансвестити у епатажному одязі (попередні роки організатори “прайду” принципово відмежовувалися від цього образу). По-друге, на нього привели дітей. По-третє, родзинкою заходу стали різного роду “антипатріотичні” плакати включно з засудженням “громадянської” війни на Донбасі.

Останній момент викликав жваві дискусії. Поверхнево обізнані з відповідною проблематикою люди, які раніше підтримували ЛГБТ, опинилися у дуже незручній ситуації. Дехто, аби себе виправдати, почав навіть поширювати версію, що плакати з антиукраїнськими гаслами — справа рук всюдисущих “провокаторів”. Насправді, будь-яка конспірологія у цьому випадку зайва. Те, що рух ЛГБТ починає відверто діяти під “антипатріотичними” гаслами, є цілком закономірним явищем.

Щоб зрозуміти це, давайте передусім визначимося з термінами. На мою думку, абревіатуру ЛГБТ не варто застосовувати для позначення повноти усіх людей із сексуальними відхиленнями. У мене язик не повертається зарахувати до ЛГБТ осіб, які схильні до тих чи інших відхилень, але мужньо з ними борються і живуть у чистоті. Навряд чи варто зараховувати до ЛГБТ осіб, які не можуть подолати хворобливих нахилів, та все ж соромляться їх і є байдужими до діяльності тих, хто здійснює під брендом ЛГБТ свою громадсько-політичну активність. Саме останніх — тих, хто приватизував бренд, — і варто чітко ототожнювати з ЛГБТ як явищем. В цьому сенсі ЛГБТ — це організована ідейно-політична сила: інституціалізована, добре фінансована (в тому числі з боку крупного капіталу), наділена важелями політичного і навіть геополітичного впливу.

На ЛГБТ не варто дивитися як на самостійне явище. Рух ЛГБТ — це елемент громіздкої системи, що стоїть за реалізацією ліво-ліберальної стратегії соціокультурних і політичних перетворень. Агресивний антипатріотизм, зневага до власної батьківщини, заперечення значення етнічного чинника є важливими складовими цієї стратегії. Я вже писав про це явище в контексті протестів, котрі в листопаді минулого року вибухнули проти Трампа, і наразі не буду зупинятися на ньому детальніше (див. статтю “Анти-народ. Хто протестує проти Трампа”).

Сьогодні ми є свідками того, як в Україні формується явище анти-народу — сукупності людей, зорієнтованих на крайні ліво-ліберальні ідеї і наповнених байдужістю чи ненавистю до власної батьківщини. Поки що це явище маргінальне і, можливо, мікроскопічне, якщо порівнювати його з тим, що існує в країнах Заходу. Але воно існує, росте, набирає сили. Тому не варто дивуватися, якщо через пару років учасники київського гей-параду здійснюватимуть урочисте спалення українських прапорів.

ЛГБТ — це елемент гангрени, від якої страждає сучасне людство (насамперед — західні народи). А в гангрени не може бути “розумних меж”. Той, хто сьогодні так чи інакше співчуває цьому рухові, має готуватися до того, що незабаром бачитиме гниття в масштабах усього суспільства. І це гниття відбуватиметься як по лінії безпосередніх завдань, які ставить перед собою рух ЛГБТ, так і в ширших масштабах руйнівних ліво-ліберальних перетворень.

Немає коментарів:

Дописати коментар