вівторок, 8 серпня 2017 р.

Гримаси російського світу бродять Литвою

                 
Якщо хтось вважає, що Москва почала захищати “співвітчизників” лише в 21-му столітті й тільки в Україні та Балтії, то дуже помиляється. Ця традиція – прибігти на чужу землю, щось вкрасти, а що не вдалося взяти з собою – знищити, продовжується багато віків.
Але я навіть не про ординські манери, які залишилися на землях Московської держави після того, як Русько-Литовське військо на чолі з князем Ольгердом остаточно знищило спільні сили Орди і Московщини в битві на Синіх Водах. Вони, вічно голодні східні сусіди, після цієї поразки зменшили в сміливості, проте, не в зажерливості.
Я – про зневагу до віри, пам’яті, чеснот. Про відсутність гену сумління.
Щойно на Горі Хрестів в Литві відбувся акт вандалізму. Знищені чотири хрести пам’яті та подяки, які були встановлені українськими вояками, які отримали поранення захищаючи рідну землю. Усі вони в Литві проходили лікування або курс реабілітації. Вони, за литовською і взагалі християнською традицією, поставили хрести на згадку про своїх загиблих і живих бойових друзів і з вдячністю до литовських побратимів. Вони прийшли на цю Гору без рушниць. Тільки тримаючи в руках свічки і хрестики. Я бачив, як з очей цих сильних чоловіків котилися сльози. Вони, мабуть, згадали тих, кого втратили.
Але це місце, яке існує в Литві близько 200 років, відвідала й інша група. Місцеві твердять, що це були російські туристи. Як повідомив Рамунас Шерпатаускас, який вже понад двох років опікується пораненими солдатами з АТО, і який запровадив серед українських вояків традицію ставити хрести, ці “гості” з Росії дуже цікавилися і випитували: “Где тут кресты укропов?”.
Без “послуги” місцевих прихильників “Русского міра” подібна нахабна варварська акція не могла б здійснитися. Як не могли здійснитися десятки подібних актів вандалізму в період існування Гори Хрестів під час правління Російської імперії, коли “ординці” з Петербурга знищували хрести, які ставили литовці й поляки за волю Батьківщини і на честь героїв, що загинули в боротьбі з царатом. Так було, коли нові “збирачі землі російської” крали чужу історію, називаючи королеву Франції Анну Київську “російською княжною”, а великого князя Київського Володимира Хрестителя московським. І без сумління в краденій історії великий князь Ольгерд стає російським, а перемога під Грюнвальдом – доробком і славою Московії.
Сьогоднішній акт на Горі Хрестів – лише одна з огидних гримас “Русского міра”. Литовці в чергове жахнулися. Народна пам’ять швидко намалювала картини з моторошного минулого. І майже ніхто не сумнівається, що допомагали реалізовувати акт вандалізму місцеві помічники, жертви російської пропаганди, яка останнім часом усе більше і більше посилюється.
У Литві роблять висновки: треба вчитися давати негайну відсіч, бути пильними. Бо коли відбувається гібридна війна, її солдатом стає кожен.

Немає коментарів:

Дописати коментар