неділя, 27 серпня 2017 р.

Користується нашими революціями олігархат, який приходить до влади на нашій шиї – Доній

                                Військовослужбовці під час параду з нагоди 26-ї річниці незалежності України. Київ, 24 серпня 2017 року
Гості передачі «Ваша Свобода»: Євген Магда, політичний експерт, історик; Олесь Доній, історик, народний депутат 6-го та 7-го скликань Верховної Ради.
Україна має всі ознаки суверенної держави, констатував у програмі «Ваша Свобода» у День Незалежності депутат попередніх скликань Верховної Ради, історик Олесь Доній. І дуже добре, що кілька поколінь патріотів таки вибороли Незалежність 1991 року. Інша справа – якість держави зараз. Якість незадовільна, вважає Доній. На його погляд, в інтересах не лише Кремля, а й частини української верхівки ослаблення України. Влада може більше красти, говорячи про небезпеку «а раптом Росія нападе», зазначив Олесь Доній. Натомість історик Євген Магда вбачає в Україні зрушення на краще за останні три кроки. На його думку, олігархат неможливо змінити настільки швидко, як хочуть деякі критики чинної влади.
Олександр Лащенко: Пане Доній, день якої України ми нині, 24 серпня 2017 року, відзначаємо?
Олесь Доній: Для мене особисто це свято. Хоч я неодноразово підкреслював, що помилково дату Дня Незалежності встановлено на 24 серпня. Дату Дня Незалежності потрібно було встановити в Україні на 1 грудня. 24 серпня була проголошена незалежність невеличкою купкою представників політичної еліти (нагадаю, більшість із них була затятими комуністами ще кілька днів перед тим) у сумі понад 400 чоловік.
1 грудня за незалежність України проголосувало понад 90% громадян України, зокрема 54% у Севастополі, а понад 50% в АРК, переважна більшість на Луганщині і Донеччині.
Це був власний акт. Ми боролися за незалежність мітингами, демонстраціями, перед нами покоління – у таборах, у тюрмах, перед тим – у криївках. Але 1 грудня 1991 року 30 мільйонів українців стали співпричетними до цього виборювання незалежності.
Олесь Доній
Олесь Доній
Україна, беззаперечно, як держава має всі ознаки суверенної держави. І дуже добре, що кілька поколінь, які були ідеалістами і романтиками, змогли таки вибороти цю незалежність у 1991 році. Інша справа – якість держави. Якість мене абсолютно не задовольняє. Я думаю, що і значну частину громадян України. Ми вибороли незалежність, але не зуміли побудувати її як інструмент щастя для громадян України. Щасливими у нас є лише представники невеличкої купи владної і фінансової еліти. Це теж спадок нашої Незалежності.
   
Проблема українців, що ми готові до героїчних вибухів одноразових, але поки що не демонструємо системність, контроль за владою. Тому й користується нашими трьома революціями олігархат, який приходить на нашій шиї, на наших горбах до влади, щоб продовжувати визискувати країну. А героїчні українці або йдуть на барикади, або зараз гинуть на сході України.
– Пане Магда, звісно, 26 років для історії – це ніщо. Яка Україна зараз? Яка якість держави?
Євген Магда: Якщо порівнювати з людським віком, то це молодість. Навіть за нормами ООН. На сьогодні бачимо, що люди, які народилися вже в незалежній Україні, які навіть у віці немовляти не бачили СРСР, закінчили, як правило, вищий навчальний заклад, поступово набирають ваги у суспільстві. Від того і зміни в суспільстві будуть відбуватися.
   Україна відбулася. Тут немає сумнівів. Ми маємо відштовхуватися від 24 серпня 1991 року як від реперної точки, яка позначає наш рух вперед. Але розвиваємося за ленінським принципом «крок вперед, два назад», що, на жаль, є навіть в умовах повної декомунізації. Ще одна загроза, як на мене, боротьба за незалежність у 1990-х роках набувала масового характеру, а зараз у нас часом є помітна віртуалізація політики...
Євген Магда
Євген Магда
Не лише хлопці перебувають у лавах ЗСУ, а це найвищий вибір захисту Незалежності, а те, що сотні тисяч чи мільйони українців допомагали і допомагають їм – це висновок нашої нації з помилок, допущених під час Революції 1917-1921-х років. Українська нація подорослішала за 100 років.
– Покінчити війну – це в можливостях президента Петра Порошенка чи політика, якого звати Путін?
Олесь Доній: Порошенко і став президентом завдяки таємним домовленостям з Путіним. Ми бачимо лише верхівку домовленостей, які виходять у тих законопроектах, які подає Порошенко, коли стосується амністії бойовиків чи дозволу на їхні збройні формування, чи так звані Мінські угоди. Але цілком очевидно, що в інтересах не лише Кремля ослаблення України, а й в інтересах частини української верхівки збереження статус-кво.
Україна у статусі неофіційної війни не може дозволити собі внутрішні змагання, внутрішні революції. І люди це розуміють. Влада, умовно кажучи, може більше красти, більше визискувати населення, тому що буде завжди небезпека «а раптом Росія нападе 
Несуть зараз до влади набагато більше, ніж за часів Януковича... Ми можемо виміряти лише інформацію про посилення монополізму і про офіційні прибутки монопольного капіталу. Ми кажемо, що у нас житниця. Монополізоване навіть сільське господарство! Навіть у підтримці фермерського господарства останні інформація – 40% від державних дотацій, порядку 800 мільйонів гривень, отримало конкретне підприємство конкретного олігарха Косюка. До Косюка можете поїхати – село Хотинівка під Києвом, де він побудував абсолютну копію Версалю. Цей олігарх – друг президента Порошенка і встиг навіть попрацювати заступником голови Адміністрації президента.
Поки населення не приготує контреліту зі своєї середини, не лише з альтернативними прізвищами, а й з альтернативними ідеями створення країни, на жаль, така ситуація залишатиметься... Поки що з п’яти президентів України жоден не боровся за незалежність наприкінці 1980-х – на початку 1990-х. Потрібно навчитися обирати романтичних і ідеалістичних, а тих, хто використовує свою посаду з метою матеріального збагачення.
– Пане Магда, тобто «влада продовжує красти», «шило на мило поміняли» під час Майдану і не більше того?
Євген Магда: Не згоден. Я думаю, що красти більше, ніж крала команда Януковича, складно. Якщо говоримо геть прагматично, то і бюджет не такий великий – не такі великі можливості, і Захід у відносинах з Україною швидше критикує недостатню боротьбу з корупцією, а не розкрадання державних коштів.
Починаючи з 2014 року, українці в масі своїй просто спростували відому тезу про те, що «незалежність впала з неба», спростували міф, що Україна їм байдужа, нею займаються ті, кому вона непотрібна. Я далекий від ідеалізації всіх дій влади – це було б смішно. Але певний вектор руху, більш прогресивний, ніж був раніше, для мене є очевидним.
Олігархат неможливо змінити настільки швидко, як він і не з’явився в перші роки незалежності. Українці під час Революції на граніті, Помаранчевої революції і Майдану довели, що спроможні вибудовувати горизонтальні зв’язки, спроможні кидати виклик владі, яка з цим має необхідність рахуватися. Це нас суттєво відрізняє, як мінімум, від більшості постсоціалістичних і пострадянських країн.
                                                                        

Олександр Лащенко

Україна у ст

В інтересах

Немає коментарів:

Дописати коментар