суботу, 12 серпня 2017 р.

Молдовські пригоди Рогозіна


На початку серпня у сусідній з Україною Республіці Молдова планувалася безпрецедентна подія – відзначення 25-річчя миротворчої операції на Дністрі. (Нагадаємо, 25 років тому, при підтримці російської 14 Армії Придністровський регіон Республіки Молдова остаточно виокремився у невизнану сепаратистську “Придністровську молдавську республіку”, а її кордони, поруч з невизнаними прикордонниками Придністров’я оберігають російські миротворці, що з’явилися там після підписання Молдовою та Росією Угоди про припинення вогню у 1992 році). Безпрецедентність відзначення мала полягати у тому, що, з одного боку, Російська Федерація планувала взяти активну участь у ювілейному відзначенні події – російський віце-прем’єр Дмітрій Рогозін – “московський куратор” регіону обіцяв прибути до Придністров’я кількома військовими літаками з “артистами та журналістами”, а з іншого – планував приїхати до Придністров’я і нинішній проросійській президент Молдови Ігор Додон. До того ж, не просто приїхати, а ще й нагородити російських миротворців молдовськими орденами.
Та не так сталося, як гадалося. Спершу, уряд Республіки Молдови, який не поділяє проросійського ентузіазму президента Додона, заборонив в’їзд Рогозіна на військовому транспорті. Далі – більше. Оскільки над Україною російські літаки давно не літають, то російська делегація спробувала дістатися до Кишинева рейсовим літаком транзитом через ЄС (інших шляхів, окрім як через Україну та Румунію, до Молдови немає). Проте, тут вже втрутився Бухарест. Оскільки Рогозін перебуває у санкційних списках Євросоюзу, коли він спробував прибути до Молдови, Румунія заборонила перебування російського літака у своєму повітряному просторі. Таке право Румунія мала, оскільки ЄС заборонив для російських посадовців, які втрапили під дію санкцій, не тільки в’їзд, а й транзит своєю територією. І хоча не всі держави Євросоюзу зважають на повітряний транзит, Бухарест виявився у цьому питанні доволі принциповим і скористався своїм суверенним правом на заборону такого транзиту. Вслід за Бухарестом, своє слово сказав і Будапешт – Угорщина відмовилась прийняти літака-вигнанця і, відтак, замість святкувань у Тирасполі російський віце-прем’єр опинився на летовищі у Мінську – найближчому аеропорту із тих, хто зголосився дати росіянам посадку.
Звісно, після цього розгорнувся гучний дипломатичний скандал, а у твіттері самого Рогозіна зазвучали погрози помститися тим “гадам”, які заборонили йому прибути до Молдови, – він навіть обіцяв застосувати до них персональні санкції. Зірвано було і заплановані урочистості в Придністров’ї – лідер т.зв. “ПМР” Вадим Красносєльський відмовився від зустрічі з Додоном, анонсованої роздачі орденів не відбулось. Понад те, Росія заборонила ввезення румунської м’ясної продукції – доволі характерний крок Москви, у разі дипломатичних суперечностей вона часто вводить “фітосанітарне ембарго”.
Щоправда, особливого ефекту обурення Москви не мало. Уряд Молдови підвів риску під дипломатичним скандалом тим, що взагалі оголосив Рогозіна персоною “нон-грата”, а Румунія з куртуазністю, притаманною румунській дипломатичній школі, ніяково повідомила, що давно вже ніякого м’яса до Росії не возить. Тому нині Росія змінила тактику, і тепер Рогозін погрожує вже не Молдові і Румунії, а тим, хто, на його думку, “смикає за ниточки”.
Кого має на увазі російський віце-прем’єр, не зовсім зрозуміло. Проте, мимоволі спадає на думку Україна – Росія, і придністровські лідери давно натякають, що Київ втратив свій статус посередника у переговорному процесі з врегулювання Придністровського конфлікту, вдається до недружніх щодо Тирасполя кроків і спонукає Кишинів до силового вирішення конфлікту. Російські ЗМІ тим часом повідомляють, що “молдавську армію до силової операції готує американський спецназ”.
І хоча під подібними натяками нема ґрунту, Києву слід готуватися до того, що його ініціативи з Придністровського врегулювання і надалі торпедуватимуться Москвою та Тирасполем, а існуючі переговорні формати і надалі лишатимуться недієвими. Якщо наступного року на виборах у Молдові владу візьмуть промосковські сили, то й сам Кишинів навряд чи лишиться до Києва дружнім.
Саме тому, слушною буде увага до регіону з боку українських силовиків – зокрема щодо протидії підривної діяльності, яку веде Росія проти України з “придністровської території” (відповідні ініціативи 9 серпня надіслала до РНБО України народний депутат Ірина Фриз, відома своїм критичним ставленням до Тирасполя).
Хоча вірогідність силової операції з придністровського боку й невисока, невідомо як далеко може зайти Росія у формуванні контрольованого хаосу в Україні та Молдові, а тому й тим, хто хоче миру, слід бути готовими до війни. А надто, беручи до уваги, що гібридна війна з РФ вже триває…
                                                                                 
    Сергій Герасимчук

Немає коментарів:

Дописати коментар