четвер, 8 червня 2017 р.

Cепаратизм шкідливий...

                                    Світлина від Андрія Кравця.
Сепаратизм шкідливий для здоров’я – це легко довели ще на початку ХХ століття два уродженці чигиринської Чмирівки – Наум Дубовий і син його Іван (на фото вони – біля Єфросинії Дмитрівни, дружини сивобородого Наума і матері чорнобородого Івана). Обидва чмирівчани Дубові належали до верхівки військової «еліти» промосковської так званої «Данєцко-Кріворожской рєспубліки», діяльність якої була спрямована на розкол і знищення державної самостійності України. Після виконання завдання (на, жаль, тоді – таки успішного виконання!) обидва фізично знищені Москвою…
Наум входив до складу Центрального штабу «Красной гвардіі Донбасса», потім був на керівних посадах у радянських господарчих установах Донбасу, а в рік Голодомору очолив «Союз воінствующіх бєзбожніков» усієї окупованої більшовиками України.
Його син Іван кар’єру робив взагалі блискавичну: від командира червоного загону в Бахмуті – спочатку до начальника зв'язку Центрального штабу «Красной гвардіі Донбасса», а потім – до командира дивізії замість загиблого Щорса – причому, цю дивізію було трансформовано у фейково-«незалежну» так звану «Першу українську радянську армію». Пізніше – командувач корпусу, заступник командувача всіх військ «Українського округу». У рамках «дружби-фройндшафт» Гітлера і Сталіна двічі проходив стажування у Німеччині, коли комуністи активно вивчали військовий досвід своїх побратимів-нацистів.
1937 року арештований за надуманим звинуваченням і влітку 1938-го розстріляний у «критій» тюрмі Харкова. Не допомогло навіть те, що разом з Ворошиловим числився «братом» Сталіну по знаменитій обороні Царицина.
Слідом пішли репресії родини Дубових – їх відправили у концтабори ГуЛагу… Батько Івана, Наум Дубовий, помер на засланні в Казахстані у 1941 році. Лідеру «воінствующіх бєзбожніков» і старому партійцеві-більшовикові теж не допомогло те, що він свого часу навіть «Квітневі тези» Леніна слухав на партз’їзді у особистому виконанні «вождя» московських більшовиків, що марили «всємірним господством пролєтаріата»…
                                                                 

Андрій Кравець

Немає коментарів:

Дописати коментар