Це фото (#1) зроблене в Австрії у 1945 році. «Допит полоненого німецького льотчика-аса» - насправді театральна постановка самодіяльного гуртка бойових танкістів, організованого просто на передовій стрільцем-радистом Іваном Казнадієм, родом із села Рогова Уманського району Черкащини (на фото він – справа, з цигаркою у зубах, а "німець" - це його побратим Петро Павлюченко)…
Після війни Іван закінчив Київський театральний інститут, де навчався у Мар'яна Крушельницького. Працював театральним режисером у театрах Кіровограда, Києва, Дніпропетровська, Миколаїва, Львова, Білої Церкви.
Був знайомий зі співаком Петро Лещенко, письменником Костянтином Симоновим, гумористом Остапом Вишнею. Товаришував з оперним співаком Дмитром Гнатюком, акторами Амвросієм Бучмою, Миколою Яковченком, Наталією Ужвій, Михайлом Задніпровським (родом з Кам’янки на Черкащині – батьком актора Леся Задніпровського).
Шафером і дружкою на їх з актрисою Світланою Мартиновою веселлі були їхні друзі, «зоряна» театральна пара Ада Роговцева та Костянтин Степанков…
У 1974 році він різко виступив проти бездарності «совкових» реконструкторів, які навіть без особливих на те потреб спаплюжили змінами старовинний театр, сцена якого пам‘ятала легендарного Марка Кропивницького – за цю критику Івана Казнадія «відсунули» на третьорядні посади у районних театрах.
Та коли в часи незалежної України постало питання про відновлення оригінального «обличчя» театру – до його керівництва повернули уродженця Черкащини. Саме Іван Казнадій не тільки відновив старовинну неповторну архітектуру театру, а й вивів його колектив на якісно новий рівень.
Коли 2016 року у рамках реалізації Закону про декомунізацію постало питання про перейменування обласного центру, вагомим плюсом на користь варіанту «Кропивницький» стало не тільки те, що Марко Кропивницький народився у цих краях, а й те, що театр імені Кропивницького (фото #2) завдяки своїй популярності, виплеканій Казнодієм, повернув славу беззаперечної «візитівки» міста…
Андрій Кравець
Немає коментарів:
Дописати коментар