Згадаємо...

                                        
130 років тому народився Олександр УДОВИЧЕНКО, командир 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. Вічна слава!
УДОВИЧЕНКО Олександр Іванович (20.02.1887, м. Харків – 19.04.1975, м. Ментенон, Франція). Військовий і громадський діяч, історик; командир 129-го Бессарабського піхотного полку, ад’ютант командира 3-го Кавказького корпусу Західного фронту (09.1917), начальник штабу 21-ї дивізії Кавказького корпусу Російської армії, голова Української корпусної ради (1917), начальник штабу Гайдамацького коша Слобідської України (10.1917), командир 3-го Гайдамацького полку (12.03.1918 – 1.04.1918), помічник начальника оперативного відділу Генерального штабу Армії УНР, командир 16-го загону УГА (літо 1918), 2-ї дивізії Окремого корпусу Січових стрільців, генерал-квартирмейстер Південно-Західного фронту Армії УНР (11.1918 – 03.1919), командир 3-ї Залізної стрілецької дивізії (03.1919 – 1920), командувач групи українських військ (08.1919), Генеральний інспектор Армії УНР 12.1920), голова Товариства вояків Армії УНР (1927 – 1975), міністр військових справ Української Національної Ради і віце-президент УНР в екзилі (1954 – 1961); звання – штабс-капітан російської армії, полковник Армії Української Держави (1918), генерал-хорунжий Армії УНР (із червня 1920), генерал-хорунжий Армії УНР (1920), генерал-полковник Армії УНР (в еміграції). 
Закінчив реальне училище, Воєнну топографічну школу (1908), один прискорений курс Миколаївської академії Генерального штабу (Петроград, 1916). Делегат всеукраїнських військових з’їздів у Києві (1917). Автор праць з історії українського війська. Від 1924 р. у Франції.
                                                                                            Роман Коваль.