Комунальне підприємство «Управління по експлуатації будинку рад…», яке підпорядковане обласній раді, звернулося до Господарського суду Черкащини із позовною заявою про стягнення заборгованості та виселення із приміщення обласної організації спілки письменників. Підставою для таких жорстких дій по відношенню до місцевого осередку письменників стала заборгованість за оренду комунального майна в розмірі 8293 грн.
Нагадаємо, що письменницька організація Шевченкового краю уже багато років працює у приміщенні по вулиці Хрещатик, 219, яке належить до об’єктів обласної комунальної власності. Усі попередні обласні влади, навіть часів «януковича-тулуба», встановлювали орендну плату для творчих спілок Черкащини в розмірі 1 грн. на рік, фактично передаючи комунальне майно в оренду обласним відділенням Національних творчих спілок безоплатно. І в цьому була залізна логіка, адже творчі спілки не є комерційними організаціями, та й самі письменники, художники, майстри народної творчості грошей, м’яко кажучи, лопатою не загрібають. Особливо в наш непростий час, коли у людей не вистачає коштів не те, щоб книги купувати, а навіть на хліб насущний…
При цьому, усі обласні владці, як попередні, так і нинішні особливо, люблять попіаритися на усіляких заходах, поплескуючи по плечу чи то письменника, чи то артиста, чи художника… Мовляв, багата земля Богдана і Тараса талантами, ой, як багата…
І ті ж письменники радо беруть участь у зустрічах із своїми земляками, виступаючи в школах, трудових колективах, і в селах і в містечках області… Майстри красного письма і самі часто організовують мистецькі, патріотичні акції і в обласному центрі, і в районах Черкащини. Зрозуміло ж, що ні про які оплачені гонорарні речі там не йдеться…
І ось маємо за нової, післямайданівської влади подяку від очільників області за труди письменницькі. Чиновники ж добре знають, що такі творчі організації є громадськими утвореннями, і виживають вони в основному за рахунок невеликих членських внесків. Бо коли раніше держава хоч трохи фінансово підтримувала Національні творчі спілки, то сьогодні не дає на їхнє існування ні копійки. А тут ще й місцеві можновладці вирішили обкласти платою за оренду приміщень такі творчі організації. Сума, як для бізнесових структур і невелика (пару тисяч на місяць), а от для письменницького загалу таки чималенька. До речі, ті ж високомудрі чиновники, встановлюючи орендну плату на один копил для всіх, могли б і подумати, щоб підшукати для таких творчих спілок небайдужих спонсорів серед місцевого бізнесового бомонду. Та й за кожним з тих обласних владців і своїх наближених підприємницьких структур вистачає, які могли б хоч якоюсь копійкою підтримати тих же письменників…
Але, найімовірніше, хтось із високопосадовців уже націлився те приміщення комусь передати, а потім і продати. Як не як, це фактично самісінький центр Черкас. Для наших «великих» це ж набагато цікавіше, ніж із якимись там письменниками гратись… От палку патріотичну промову виголосить на Чернечій горі про високе українське слово – це получається супер!
Що ж до ініціатора викидання письменників на вулицю – пана Олександра Вельбівця, який поки що очолює Черкаську обласну раду, то це окреме питання. Враховуючи велику любов останнього до московської церкви з її ідеєю проштовхування скрізь і всюди «рускага міра», то його боротьба з патріотичним українським словом виглядає, ну, дуже логічно. За те, що викине українських письменників надвір, дивись, ще й орден у патріарха масковського Кіріла заслужить. А за те, що принизить патріота-дисидента, лауреата Національної Шевченківської премії, патріарха письменницької родини Василя Захарченка, дивися, ще й премію з Кремля вишлють. А як сам особисто письменницьке небагате майно із спілки шпурлятиме, – можуть і до лику святих путінської церкви зачислити…
А поки що письменники позичили майданівський намет і готуються під приміщенням облради облаштуватись. Там буде чути, як з кожного владного кабінета доносяться промови про любов до України, великого Кобзаря і до високого українського слова…
Немає коментарів:
Дописати коментар