В часи Богдана Хмельницького було вбито десятки тисяч євреїв, але я не чув, щоб борці з Шухевичем колись піднімали тему відповідальності гетьмана, ім'я якого носить обласний центр, бойовий орден, тисячі вулиць і площ, університет тощо. Антисемітами були Лютер, Вольтер, Джордж Вашінгтон, Купрін і Достоєвський, складні стосунки були з євреями у Франка, Олени Пчілки та ще десятків людей, увічнених у топоніміці, шкільних підручниках і так далі. Ясна річ, ніхто з них не вшановується як антисеміт, а як письменник, громадський діяч, військовик, політик, вчений тощо. Їм світова і національна культура "вибачила" цей гріх, бо темнота буває і в найсвітліших головах. Це до того, що намагання розглядати національних героїв лише з перспективи ставлення до єврейського питання - антиісторичне й нерозумне. Петлюра антисемітом не був, навпаки - юдофілом, але це не врятувало його від смерті, ненависті, зневаги й дифамації за життя й особливо після.
Немає коментарів:
Дописати коментар