Зате яких - ну чиста веремія...

                                   Валентина Кузьменко.
Болить у баби Марфи голова.

Вже й на лікарів нема надії.

Неповних дев'яносто прожила -
Зате яких - ну чиста веремія!

У полі кожну грудочку землі
Торкнула материнськими руками,
Турботи безкінечні день при дні -
Взяли на плечі доньки з невістками

Удома внуки й правнуки малі.
Як любити світ - і жить не важко!
На червоній призьбі в гожім дні
Сушить Марфа золоту ромашку...